Народний комісаріат — Енциклопедія Сучасної України

Народний комісаріат

НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т – центральний орган державного управління в СРСР і союзних республіках. Очолював Н. к. (нар­комат) нар. комісар (нарком), що входив до складу уряду (Ради народних комісарів). Перші наркомати створ. у Рад. Росії після обрання на 2-му Всерос. з'їзді Рад 26 жовтня (8 листопада) 1917 першого рад. уряду. У Рад. Україні наркоматами почали називати органи держ. упр. згідно з декретом Тимчас. робітн.-селян. уря­ду України від 21 січня 1919. Система органів держ. упр. УСРР, структура та принципи їхньої діяльності були подібними до відповід. органів держ. влади РСФРР. Наркомів РСФРР 28 травня 1919 визнано союз. наркомами, наркомів України – їхніми обл. упов­новаженими. Після формал. утворення СРСР (28 грудня 1920) нар­комати поділили на спільні (заг.-­союзні, до яких належали Н. к. воєн. і мор., іноз. справ, зовн. торгівлі, шляхів сполучення, пошт і телеграфів) та об'єднані. Кількість і назви наркоматів неодноразово змінювалися. Так, за Конституцією УСРР 1929 вона мала 11, згідно з Конституцією УРСР 1937 – 14 нар­коматів. Серед них – Народний ко­місаріат військових справ УСРР, Народний комісаріат внутрішніх справ УРСР, Народний комісаріат державної безпеки УРСР, Народний комісаріат закордонних справ УСРР, Народний комісаріат оборони УРСР, Народний комісаріат охорони здоров'я УРСР, Народний комісаріат освіти УРСР, Народний комісаріат юстиції УРСР. 1946 згідно з указом Президії ВР УРСР «Про перетворення Ради Народних Комісарів Української РСР на Раду Міністрів Української РСР і Народних Комісаріатів Української РСР на Міністерства Української РСР» та законом «Про перетворення Ради Народних Комісарів Української РСР на Раду Міністрів Української РСР і Народних Комісаріатів Української РСР на Міністерства Української РСР» наркомати реформовано в мін-ва.

П. П. Гай-Нижник


Покликання на статтю