Нарбут Борис Станіславович — Енциклопедія Сучасної України

Нарбут Борис Станіславович

НА́РБУТ Борис Станіславович (25. 12. 1915, м. Єнакієве, нині Донец. обл. – 08. 08. 1995, м. Азов Ростов. обл., РФ) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Єнакіїв. пед. технікум (1934), Військ. юрид. академію (1950). Учителював. В армії від 1939, на фронті від 1941. Відзначився у вересні 1943 як ком-р роти 91-го інж. батальйону під час форсування Дніпра побл. м. Канів (Київ., нині Черкас. обл.). Після вій­ни служив у військ. прокуратурі. Від 1970 – полковник юстиції у відставці. Жив у Азові. У Єнакієвому встановлено па­м’ят. знак і стелу Н., в Азові його ім’ям названо вулицю.

Літ.: Кавалеры Золотой Звезды. Д., 1976; Герої – освітяни і науковці України. 2-е вид. К., 2012.

В. О. Сандул

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. О. Сандул . Нарбут Борис Станіславович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71274 (дата звернення: 26.09.2021)