НА́РВА (Narew) — село Гайнівського повіту Під­ляського воєводства в Польщі. Знаходиться на лівому березі однойм. річки (притока Вісли) за 19 км від повіт. центру та 34 км від воєвод. центру. Насел. 1436 осіб (2011). Є центром ґміни, православ. і греко-катол. парафій. Поселе­н­ня Н., що виникло на прикордон­ні Більської, Камʼянец. і Волковис. волостей, отримало роз­виток і міські права (1514 — хелмін., 1527 — маґдебур.) завдяки роз­ташуван­ню на зх. від­галужен­ні шляху Вільно (нині Вільнюс)–Краків, яким користувалися великий князь Литовський і польс. король Яґайло та його на­ступники. 1513–95 — у складі Більської землі Під­ляс. воєводства як великокнязів. (після 1569 — королів.) домен, від кін. 16 — поч. 17 ст. — центр окремого староства. Первісно у Н. мешкали русини, які звели парафіял. церкву Воздвиже­н­ня Чесного Хреста (1885 пере­будована у рос. стилі), згодом від­бувся на­плив польс. насел. (1528 зведено катол. костел). Після поділів Польщі до 1918 — у складі Рос. імперії (Н. належала до Гроднен. губ.). За пере­писом 1897, тут проживало 1434 особи, зокрема 601 єврей (41,91 %), 532 українці (37,1 %), 250 поляків (17,43 %). 1934 Н. втратила статус міста. Під час 2-ї світової вій­ни німці вивезли і стратили всіх місц. євреїв. Ґміна Н. — одна із найбільших за тер. у складі Під­ляс. воєводства (пл. 241,5 км2) — охоплює 48 насел. пунктів, де проживає 3,6 тис. осіб, з них бл. 85 % становлять православні (у Н., Торостянці, Лосинці діють парафіял. церкви). Вона роз­таш. на окраїні укр. етніч. масиву, а місц. насел., яке від 1920-х рр. у Польщі офіційно трактують як білорусів, використовує архаїчну укр. говірку, при цьому певний білорус. вплив помітний лише у пд.-сх. частині на межі з ґмінами Заблудів, Михалово і Наровка, в яких проживають вже етнічні білоруси. Річку Н. часто вважають укр. етногр. межею (В. Кубі­йович та ін.), однак згідно з дослідж. І. Зілинського та В. Ганцова укр. насел. проживає також і на її пн. березі (у Білостоц. пов.).