Назаркевич Лідія Ярославівна — Енциклопедія Сучасної України

Назаркевич Лідія Ярославівна

НАЗАРКЕ́ВИЧ Лідія Ярославівна (16. 02. 1956, Львів – 24. 08. 2007, там само) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка Яро­слава, сестра Христини Назаркевичів, онука Ю.-А. Редька. Чл. НСХУ (1993). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1978; викл. К. Звіринський, З. Флінта). Працювала у Львові: учителювала; 1980–90 – гол. бібліотекар відділу мист-в ЛНБ; 1980–91 – на експерим. кераміко-скульптур. ф-ці; 1990–98 – гол. експерт-мистецтвознавець Упр. культури держадміністрації. Учасниця міських, обл., всеукр. худож. виставок від 1982. Н. створювала об'є­ми у новій техніці відлив. кераміки (глечики, горнята, кавові сервізи), оформляла інтер'єри. Деякі роботи зберігаються у НМУНДМ (Київ).

Тв.: декор. пласти – «Сумний пейзаж Полісся» (1981), «Одинока хата» (1985), «Квіти для Тебе» (1986); декор. тарелі – «Рання весна. Зоране поле», «Опівдні» (обидві – 1985), «Снігові завії» (1987); панно для дитсадка «Казкова хатинка» (1985); «Осінній букет у гаварецькому глеку» (1986); триптих до поеми «Великий льох» Т. Шевченка (1989), «Архангел Михаїл», «Видатні гетьмани України», «Андрій Первозваний» (усі – 1990).

Д. Д. Довбошинський


Покликання на статтю