Назааркевич Ярослав Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Назааркевич Ярослав Іванович

НАЗАРКЕ́ВИЧ Ярослав Іванович (04. 02. 1924, с. Ясенів, нині Бродів. р-ну Львів. обл. – 05. 06. 1982, Львів) – архітектор, графік, живописець. Батько Лідії та Христини Назаркевич. Чл. САУ (1959). Закін. архіт. ф-т Львів. політех. ін-ту (1950; викл. І. Багенський). Відтоді працював архітектором у Рівному; у Львів. філії Укр. НДІ проектування міст «Діпромісто»: 1954–82 – кер. майстерні, 1960–82 – гол. архітектор проектів, водночас 1975–78 – гол. архітектор Пн. р-ну Львова. Розробив базові зразки багатоповерх. малосімей. житла гуртожит. типу за рахунок систем. технології, здешевив житло шляхом уніфікації і технологічності вироб-ва. У 1970-х рр. панел. буд-во вдало поєднував із цеглою, впроваджуючи кольор. панелі, використовував вертикал. пластику фасадів, упорядковуючи та збагачую­чи їх ритмом і метром пілястр; поєднував площину фасаду з прозорими й непрозорими екранами балконів і лоджій, що створювало орнам. ритміку. Серед реалізов. проектів – у Львові: стадіон «Дружба» (нині «Україна», на 45 тис. місць, 1963; спів­авт. В. Блюсюк, Л. Скорик); житл. будинки на розі вул. Ярослава Мудрого, № 1 та Городоцька (1950–55, спільно з А. Консуловим), на проспекті Свободи, № 6/8 (1963–64); оформлення Будинку архітектора (Порохова вежа, 1955–56, спільно з Я. Новаківським) та інтер'єрів кафе «Червона Шапочка» (1964); будинки ПТУ (1958, 1971); ансамбль житл. 10-поверхівок на вул. П. Ніщинського, Кривчицька Дорога, № 1; вул. Станція Личаків, № 1 та Копальна, № 6; ПТУ № 32 на вул. М. Кривоноса (усі – 1971); 5-поверх. житл. будинок на вул. Панаса Мирного, № 43 (1970-і рр.); 14-поверх. житл. будинки на вул. Топольна (нині Гетьмана Мазепи; 1975–78); вул. С. Корольова, № 10, вул. Родини Крушельницьких, № 1а (1980); гуртожитки – на вул. Зелена, № 105, 115 (обидва – на 315 місць; 1966–69); вул. Володимира Великого, № 14, 16, 18, 20 (1967–74); вул. Угорська, № 2 (1971); студент. гуртожитки Львів. АМ на вул. Кримська, № 26а, 28, 30 (1970-і рр.); а також у Києві, Харкові (обидва – 1960-і рр.), Вінниці (1970-і рр.); житл. будинки у Трускавці (Львів. обл., 1970); архіт. частина скульп­турно-мемор. комплексу пам'яті жертв фашизму на місці колиш. концтабору військовополонених у м. Володимир-Волинський (Волин. обл., 1965–67, реконструйовано 1985, скульптори Т. Бриж та Є. Дзиндра); пам'ятник І. Трушу в с. Висоцьке (Бродів. р-ну Львів. обл., 1967, скульптор Є. Дзиндра); стела при в'їзді до м. Трускавець (1974, художник Є. Безніско). Створював також нові укр. шрифти, живописні (портрети, пейзажі) та графічні (шаржі) твори.

Літ.: Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архіт.-істор. нарис. К., 1989; Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. Л., 2008.

Ю. О. Бірюльов

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Ю. О. Бірюльов . Назааркевич Ярослав Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71335 (дата звернення: 23.10.2021)