Набока Сергій Вадимович — Енциклопедія Сучасної України

Набока Сергій Вадимович

НАБО́КА Сергій Вадимович (26. 04. 1955, м. Тула, РФ – 18. 01. 2003, Він­ниця, похов. у Києві) – журналіст, видавець, учасник правозахисного руху. Чоловік І. Чернявської-Набоки. Орден «За мужність» 1-го ступ. (2009, посмертно). Закін. Київ. ун-т (1981). У 1976 разом із товаришами випускав худож.-літ. альманах для молоді «ХЛАМ», виготовив на друкар. машинці зб. «Прозріння», написав ст. «На роздоріжжі. Псевдосоціалізм», у якій слідство згодом виявило «наклепи на рад. дійсність», 1978 зробив фотокопію ст. «Испанское интервью» О. Сол­женіцина (з ж. «Континент», № 8). Працював ред. вид-ва «Мистецтво» (1980–81). Співзасн. Київ. демократ. клубу (1980), де проводили літ., філос., реліг. семінари тощо. Н. писав вірші, статті, викриваючи імпер. суть СРСР; разом з однодумцями 1980 склав листівку із закликом підтримати бойкот 22-х Олімп. ігор (Мос­ква, 1980) у зв’язку з окупацією Афганістану, згодом – «Маніфест», де йшлося про узурпацію влади в СРСР. 11 січня 1981 напередодні Дня укр. політ­в’яз­ня заарешт. під час розклеювання листівок, 29 червня того ж року засудж. до 3-х р. позбавлення волі. 1984 звільнений, повернувся до Києва. Працював двірником, бібліотекарем, вантажником. У період «перебудови» брав активну участь у відродженні УАПЦ. 1987–89 – засн., голова Укр. культурол. клубу; 1988–90 – чл. Всеукр. координац. ради Укр. Гельсин. спілки та спец. кор. г. «Атмода» (Риґа); від 1989 – видавець першої масової непідцензур. київ. г. «Голос відродження», політ. оглядач радіо «Свобода»; дир., від 1992 – ген. дир. 1-ї в Україні недерж. інформ. агенції «Республіка»; 1989–90 – у керів. органах НРУ й УРП. Від 1991 – співзасн. і чл. кер-ва профспілки журналістів України «Незалежність», від 1994 – президент Укр. медіа-клубу. Стажувався в США (1994) та Канаді (1996). Сценарист, автор «Укр­телефільму» (1993–94), продюсер, ред., автор тижн. аналіт. телепередачі «Десятка» (1993–95), автор циклу телепередач «Погляд ззовні» на УТ-2 (1993–94), від 1999 – телеведучий програми «Доброї ночі, Україно!» (ТРК «Ера»). Помер під час журналіст. відрядження до таборів, де раніше перебував в ув’яз­нен­ні. Автор зб. поезій «Увага № 0» (К., 2003).

Літ.: «Я “по жизни” журналіст, редактор, видавець...»: Останнє інтерв’ю Сергія Набоки // Україна молода. 2003, 23 січ.; Романюк Н. «Щоб навіки прийти з небуття» // ДТ. 2005, 23 квіт.; Чечель Л. Незабутній // Столиця. 2005, 12 трав.; Кіпіані В. Сергій Набока – володар слова // Свобода. 2005, 20 трав.

В. В. Овсієнко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. В. Овсієнко . Набока Сергій Вадимович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71393 (дата звернення: 21.09.2021)