Навроцький Сиґізмунд Францович — Енциклопедія Сучасної України

Навроцький Сиґізмунд Францович

НАВРО́ЦЬКИЙ Сиґізмунд Францович (04. 04. 1903, Варшава – 14. 09. 1976, Київ) – кінорежисер. Чл. СКін УРСР (1957). Закін. Білорус. ун-т (Мінськ, 1930), ВДІК у Москві (1934). Відтоді працював на кіностудіях «Ленфільм», «Радянська Білорусь» (обидві – Ленінград, нині С.-Пе­тербург). Від 1943 – реж. Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Поставив фільми: «Сім'я Януш» (1941, «Радянська Білорусь»), «Зиґмунд Колосовський» (1946), «“Богатир” йде в Марто» (1954; обидві – у спів­авт.), «Круті сходи» (1957), «Люди моєї долини» (1961; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Був 2-м реж. стрічок «Дніпро у вогні» (1937, реж. Ч. Сабінський) та «Вогнен­ні роки» (спів­автор сценарію, 1939, реж. В. Корш-Саблін; обидві – «Радянська Білорусь»). Режисура Н. позначена зацікавленням драм. колізіями життя, творенням фільмів різного жанр. спектра.

Літ.: Кино и время. Вып. 3. Режис­се­ры советского художественного кино. Москва, 1963.

С. В. Тримбач

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю