Нагорний Іван Якович — Енциклопедія Сучасної України

Нагорний Іван Якович

НАГО́РНИЙ Іван Якович (31. 03. 1925, Суми – 19. 10. 1991, там само) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (двічі 1944, 1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1943, на фронті від 1944. Відзначився як навідник 45-міліметрової гармати 173-го стрілец. полку 90-ї стрілец. дивізії під час боїв на Карел. перешийку (липень 1944), побл. м. Тарту в Естонії (вересень 1944) і на тер. Польщі (лютий 1945). Після вій­ни продовжив службу в армії. Демобілізов. 1952. Працював на Сум. ремонт. з-ді. Учасник ювіл. парадів Перемоги у Москві 1985 і 1990.

Літ.: Сумчане – кавалеры ордена Сла­вы. С., 1969; Дубров Б. И. Солдатская слава. 3-е изд. К., 1987.

В. М. Власенко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. М. Власенко . Нагорний Іван Якович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71487 (дата звернення: 23.09.2021)