Надірадзе Наталія Вахтангівна — Енциклопедія Сучасної України

Надірадзе Наталія Вахтангівна

НАДІРА́ДЗЕ Наталія Вахтангівна (11. 07. 1948, Одеса) – актриса. Дочка В. Вронського та В. Мелашунас-Ферро. Засл. арт. України (2008). Закін. Ленінгр. ін-т театру, музики та кінематографії (нині С.-Пе­тербург, 1972; викл. Л. Макар'єв). Відтоді – актриса Закарп. рос. драм. театру (м. Мукачево); 1979–88 – Театру драми і комедії, 1989–90 – Театру на Подолі, 1990–92 – Театру-студії «Арена ВК», від 1995 – театру «Колесо» (усі – Київ). Н. вдало розкриває сутність складного жін. характеру, володіє мист-вом мережив. психол. малюнка і гостротою виразної зовн. деталі, що надає її героїням неповторності, грає на межі комедійного і трагедійного.

Ролі: Ціпа Львівна («Шантрапа» П. Саксаганського), Світлана, Емма, Мати («Провінціалки», «Емма», «Гра на клавесині» Я. Стельмаха), Жінка («Ми, Майдан» Н. Симчич), Івдя («Блаженний острів, або Отак загинув Гуска» М. Куліша), Солоха («Вечорниці» Н. Жилінської та І. Кліщевської), Маша («Чайка» А. Чехова), Женя Комелькова («А зорі тут тихі» за Б. Васильєвим), Ніна («Ліка» А. Зурабова), Ада, Фліпот («Генерали у спідницях» Ж. Ануя), Жінка, Мураха («Золотий дракон» Р. Шіммельпфенніґа), Місіс Бойл («Мишоловка» за А. Крісті), Актриса («Скандал з публікою» П. Гандке), Єва («Портрет планети» Ф. Дюрренматта).

В. М. Котенок


Покликання на статтю