Надлюдина — Енциклопедія Сучасної України

Надлюдина

НАДЛЮДИ́НА (нім. Übermensch) – людина, яка в духовному й фізичному відношенні виходить за межі людського. Уявлення про Н. укорінені в міфах про «напівбогів» та «героїв». У добу Античності ідею Н. використовували не лише для опису буття правителя, а й мудреця (стоїки). В епоху Відродження Н. почали розглядати як генія – особу, що має надзвичайні креативні можливості (роман. Відродження), і пророка – людину, яка глибинно поєднана з трансцен­дент­ним своєю вірою (герман. Відродження). Ці тенденції продовжувалися в Й. Гердера, Й. Ґете, нім. класич. філософії, романтизмі. Поняття «Н.» стало центральним у філософії Ф. Ніцше, який трактував Н. як наступну за людиною еволюц. форму. На його думку, Н. відноситься до людини, як людина до мавпи; сенс людини і людства – у переході до Н. Ф. Ніцше відмовляє людині в самодостатності: «Людина є канат, що натягнутий між звіром та надлюдиною». Для нього Н. – це не просто геній чи пророк, вона набуває волю до влади, що транс­формує її в еволюційно нову істоту. Ідеї ніцшеан. Н. в християн. культурі протистоїть ідея Боголюдини, яка в найбільш послідов. формі була виражена у філос. концепціях В. Соловйова та М. Бердяєва. У метаантропології поняття «Н.» означає можливість поєднання в одній особистості геніальності та героїзму.

Н. В. Хамітов


Покликання на статтю