Назаренко Василь Андрійович — Енциклопедія Сучасної України

Назаренко Василь Андрійович

НАЗА́РЕНКО Василь Андрійович (11(24). 08. 1908, м. Чигирин, нині Черкас. обл. – 15. 08. 1991, Одеса) – хімік. Д-р хім. н. (1960), проф. (1965), чл.-кор. АНУ (1972). Засл. діяч н. УРСР (1970). Держ. премія СРСР (1952). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Одес. хім.-фармацевт. ін-т (1931). Відтоді працював судовим хіміком Одес. судово-мед. лаб. Наркомату охорони здоров’я УРСР; від 1933 – в Ін-ті «Укргіредмет» (Одеса); від 1957 – в Одес. лаб. Ін-ту заг. та неорган. хімії АН УРСР; 1977–86 – зав. відділу аналіт. хімії та фізико-хімії координац. сполук Фіз.-хім. ін-ту АН УРСР (Одеса). Наук. дослідження: аналіт. хімія рідкіс. елементів, аналіз високочистих речовин і надпровідник. матеріалів. Розробив методи контролю вироб-ва германію, аналізу чистих германію, ніобію, танталу, кремнію, талію тощо; методи визначення хімізму аналіт. реакцій.

Пр.: Полумикрохимический анализ минералов и руд. Москва; Ленинград, 1950 (спів­авт.; угор. перекл. – Будапешт, 1952; китай. перекл. – Пекін, 1954); Триоксифлуореноны. Москва, 1973 (спів­авт.); Гидролиз ионов металлов в раз­бавленных растворах. Москва, 1979 (спів­авт.).

Літ.: Василь Андрійович Назаренко: Біобібліогр. покажч. О., 2001; Видные ученые Одессы: По воспоминаниям учеников и сотрудников. Вып. 1–13. О., 1992–2004.

В. П. Антонович, Є. В. Шабанов

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. П. Антонович, Є. В. Шабанов . Назаренко Василь Андрійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71610 (дата звернення: 20.09.2021)