Назаров Олександр Максимович — Енциклопедія Сучасної України

Назаров Олександр Максимович

НАЗА́РОВ Олександр Максимович (24. 08. 1923, с. Велика Іня, нині Краснояр. краю, РФ – 09. 06. 2001, Харків) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1943. Відзначився у березні 1944 як ком-р взводу 369-ї окремої розвідув. роти 294-ї стрілец. дивізії під час визволення м. Умань (Київ., нині Черкас. обл.) і форсування р. Дністер та Прут. Від 1945 – у запасі. Закін. Харків. юрид. ін-т (1954). Працював суддею і юрисконсультом у Харкові. У рідному селі, Харкові, с. Таштип (Хакасія, РФ) встановлено мемор. дошки, у с. Мліїв Городищен. р-ну Черкас. обл. – пам'ят. знак Н., у м. Кемерово (РФ) його ім'ям названо вулицю.

Літ.: Наши отважные земляки. Крас­ноярск, 1990.

М. І. Бушин

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. І. Бушин . Назаров Олександр Максимович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71678 (дата звернення: 26.10.2021)