НАКАЗНИ́Й ОТАМА́Н — тимчасова командна посада в Армії Української Народної Республіки. Створ. від­повід­но до закону від 24 лютого 1919, ухваленого Радою нар. міністрів УНР. Її впровадже­н­ня су­проводжувала реформа в армії, роз­поділ і ви­значе­н­ня обсягів прав та обовʼяз­ків Головного отамана, Н. о. та військ. міністра. Н. о. фактично був заст. Гол. отамана і здійснював без­посереднє керівництво Дієвою армією УНР. До його компетенції належало веде­н­ня військ. операцій і упр. всіма галузями Дієвої армії. За Гол. отаманом залишено заг. керівництво ЗС. Детально права Н. о. ви­значено із посила­н­ням на стат­ті «Положенія о полевомъ управленіи войскъ въ воен­ное время» (Петро­градъ, 1914), ви­даного для рос. армії. 6 березня 1919 проведено черг. етап роз­межува­н­ня компетенції між Н. о. та військ. міні­стром. Обовʼязки Н. о. виконували послідовно генерали О. Греков і О. Осецький. Остан­ній пере­бував на цій посаді найдовше — від 15 квітня 1919 (залишаючись водночас командувачем Холм. групи військ) і до її скасува­н­ня 19 липня 1919, коли від­повід­но до закону Директорії УНР одноосібне командува­н­ня Дієвою армією повністю пере­йшло до компетенції Гол. отамана (на правах Верховного головнокомандувача), який до того здійснював лише на­гляд за нею. Тоді ж реорганізовано штаб Дієвої армії, нач. якого пере­дано певні функції Н. о. та створ. Військ. раду на чолі з Гол. отаманом військ УНР у складі військ. міністра, нач­­штабу Дієвої армії, держ. ін­спекто­ра та пред­ставника від Кабінету нар. міністрів. Для ліквідації роз­формов. штабу Н. о. організов. спец. комісію на чолі з комен­дантом штабу Дієвої армії осавулом А. Климом. Після скасува­н­ня посади Н. о. О. Осецького від­ряджено до Гол. упр. Ген­штабу.