НАКОРЯ́КОВ Володимир Єлифері­йович (26. 07. 1935, Одеса — 01. 04. 2018, м. Новосибірськ, РФ) — фахівець у галузі теплофізики та фізичної гідродинаміки. Син Є. Накорякова. Доктор технічних наук (1971), професор (1976), академік РАН (1987). Держ. премії СРСР (1983), РРФСР (1990). Закін. Томський політех. ін­ститут (РФ, 1958). Від­тоді працював у Транс­­порт­но-енергет. ін­ституті АН СРСР; 1964–65 — Ін­ституті фіз.-хім. основ пере­робле­н­ня мінерал. сировини АН СРСР; 1965–82 та від 1987 — Ін­ституті теплофізики РАН (усі — Новосибірськ): 1971–76 — зав. лаб. фіз. гідродинаміки, 1976–82 — за­ступник директора, 1987–97 — директор, 1997–2002 — завідувач від­ділу тех. теплофізики, 2002–04 — гол. н. с.; водночас 1982–83 — проректор, 1983–85 — ректор, 1995–98 — завідувач кафедри фізики нерівноваж. процесів Новосибір. університету; 1985–90 — за­ступник голови Сибір. від­діл. РАН; від 2004 — радник РАН. Наукові дослідже­н­ня: гідродинаміка газорідин. потоків; хвильова динаміка двофаз. середовищ; нестаціонарна двофазна фільтрація; кипі­н­ня і конденсація в пористих середовищах; плівк. течії; теорія абсорбц. тепл. насосів; динам. моделі економіки.