Налбандов Едем Усеїнович — Енциклопедія Сучасної України

Налбандов Едем Усеїнович

НАЛБА́НДОВ Едем Усеїнович (25. 12. 1926, c. Капсихор, нині Морське Судац. міськради, АР Крим – 22. 05. 1999, Сімферополь) – композитор, хоровий диригент, педагог, музично-громадський діяч. Доц. (1990). 3асл. діяч мист-в України (1996), засл. працівник культури Узб. РСР (1976). Чл. СК СРСР (1977), НСКУ (1992). Держ. премія АР Крим (1996). Мешкав із родиною у м. Карасубазар (нині Білогірськ, АР Крим), 1944 депортов. до Узбекистану. Закін. Ташкент. консер­ваторію (1962; диригент.-хор. ф-т), де брав уроки композиції у Б. Зейдмана. 1964–65 – худож. кер. Кримськотатар. ансамблю пісні і танцю «Хайтарма» при Узб. філармонії (Ташкент). Від 1965 працював у муз. уч-щах м. Бекабад (нині Ташкент. обл.), Ленінабад (нині Худжанд, Таджикистан), Ташкент, Джиззак (Узбекистан). 1980–93 – викл. Ташкент. ін-ту культури. Від 1993 – у Сімферополі: викл. муз. уч-ща; водночас від 1997 – Крим. індустр.-пед. ін-ту (також заснував каф. муз. виховання). Композитор. творчість Н. позначена рисами постромантизму й фольклоризму. Досліджував історію кримськотатар. музики. Н. – автор зб. кримськотатар. нар. пісень «Сабанынъ саарь» («На світанку», Ташкент, 1977, спів­авт.).

Тв.: муз. комедія – «Бідове весілля» (лібрето Ю. Болата); для симф. оркестру – «Кримська рапсодія» (1975), сюїти; для труби з симф. оркестром – Варіації; для струн. оркестру – 2 п'єси; для віолончелі і фортепіано – Поема (1974); для скрипки і фортепіано – «Концертна п'єса» (1971); хори; романси, пісні; обробки нар. пісень для хору; музика до вистав.

Літ.: Очерки истории и культуры крым­ских татар. Сф., 2005.

А. І. Муха

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
А. І. Муха . Налбандов Едем Усеїнович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71790 (дата звернення: 25.10.2021)