Налковська Зоф’я — Енциклопедія Сучасної України

Налковська Зоф’я

НАЛКО́ВСЬКА Зоф'я (Nałkowska Zofia; 10. 11. 1884, Варшава – 17. 12. 1954, там само) – польська письменниця, громадська діячка. Закін. г-зію у Варшаві (1901). Співзасн. Спілки польс. профес. літераторів (1920), віце-голова польс. відділ. ПЕН-клубу (від 1928), чл. Польс. академії літ-ри (від 1933). Держ. літ. нагорода (1936, 1953). Активістка польс. Ком-ту захисту миру. У 1920–30-х рр. належала до Т-ва опіки над в'язнями, особливо політичними, виступала проти дискримінації нац. меншин, зокрема білорусів (кілька років жила в м. Гродно) та українців, у тодіш. Польщі. Після 2-ї світ. вій­ни працювала в Міжнар. комісії з розслідування нім. злочинів. 1952 обрана до сейму Польщі. У літ-рі Н. дебютувала 1898 віршем «Рamiętam». Та вже від поч. 20 ст. постала як талановита повістярка, публіцистка, а згодом і драматург. Перші її твори позначені впливом модернізму, провідні мотиви творчості – феміністичні. Серед найвідоміших – повісті «Коbietу» (1906), «Ro­mans Teresy Hennert» (1923), «Granica» (1935), «Węzły życia» (1948), зб. оповідань «Ściany świata» (1931), «Medaliony» (1946), драма «Dom kobiet» (1930). Значну роль у вид. і перевиданні творів Н. мовою оригіналу відіграв Львів. Тут уперше побачили світ її зб. новел «Ko­­teczka, czyli Białe tulipany» (1909), повісті «Міędzy zwierzętami» (1934), «Niecierpliwy» (1939). У 2-й пол. 1930-х рр. у Львові (переважно у вид-ві «Атлас») без перекл. перевидано зб. її портрет. мініатюр «Сharaktery» (1922), повісті «Dom nad łąkami» (1925), «Niedobra miłość» (1928), драму «Dom kobiet». Твори Н. глибоко психологічні, мистецьки витончені, часто з прихов. іронією. З юних літ захоплювалася твор. одержимістю й талантом укр. художниці й письменниці М. Башкирцевої. Шукала її слідів, перебуваючи в Ніцці (Франція, 1928), написала есе «Maria Baszkircew i Guy de Maupassant» («Wiadomości Literackie», 1936, № 53/54), відвідала її могилу в Парижі (1937). Під впливом популяр. «Щоденника» М. Башкирцевої, виданого 1887 франц. мовою у Франції, від 1899 до кінця життя (з перервою 1906–08) творила свої «Dzienniki». В щоденник. тексті за 15 березня 1939, зокрема, зафіксувала «проголошення незалежної Підкарпатсь­кої Русі» (Закарп. України). У червні того ж року Н. оздоровлювалася на укр. курорті «Трускавець». Тоді відвідала м. Дрогобич, де мешкав польськомов. письменник і художник Б. Шульц, якого, власне, вона 1933 ввела у літ-ру. Разом із ним їздила в нафтопром. м. Борислав (обидва – нині Львів. обл.), про який мала намір написати «сценарій». У творчості відзнач. особливою увагою до людських почуттів та шляхетністю літ. стилю. Твори Н. високо цінувала Ірина Вільде. У листопаді 1947 Н. дорогою до Москви познайомилася з П. Тичиною, який повертався з Польщі з І. Еренбурґом, О. Твардовським і П. Бровкою. Окремі твори Н. укр. мовою переклали В. Струтинський, Б. Гавришків, Я. Козлов. Драму «Жіночий дім» (з підзаголовком перекладача – «Ціна любові») 2016 поставив Нац. укр. драм. театр ім. М. Заньковецької у Львові. На честь Н. названо один із кратерів на Венері.

Тв.: Dzienniki. T. 4: (1930–1939). War­szawa, 1988; укр. перекл. – Роман Терези Геннерт. Межа. К., 1978; 1985; Вузли життя // Всесвіт. 1987. № 2.

Літ.: Левінська С. Творчість Зоф'ї Налковської // Налковська З. Роман Терези Геннерт. Межа. К., 1978; Рубанова Г. «Вузли життя» З. Налковської як політичний роман // Пробл. слов'яно­знав­ства. 1981. Вип. 23; Вєдіна В. Шляхом творення і боротьби // Всесвіт. 1984. № 11; Мусиенко С. Творчество Зофьи Налковской. Минск, 1989; Ґаєвська А. Сліди конфлікту – політичні в'язні у прозі Зофії Налковської // ІФ. 2013. Вип. 125; H. Кіrchner. Nałkowska, albo Życie pi­sane. Wyd. 2. Warszawa, 2015; Канарська Г. Мереживо думок та існування на котурнах // День. 2016, 8 лип.

М. Й. Шалата

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. Й. Шалата . Налковська Зоф’я // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71811 (дата звернення: 23.10.2021)