Наморадзе Георгій — Енциклопедія Сучасної України

Наморадзе Георгій

НАМОРА́ДЗЕ Георгій (ნამორაძე გიორგი; 01(13). 10. 1882, м. Ґорі, Грузія – 16. 02. 1965, Тбілісі) – грузинський і український перекладач, публіцист. 1907–36 жив в Україні, вивчив укр. мову. Навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві (1907–11; не закін. через ув’язнення за рев. діяльність), у Київ. комерц. ін-ті (1912–14). Був військ. лікарем, працював у ЗМІ, 1924–28 – у Держ. вид-ві України в Харкові. Репрес. 1936, відбув 8-річне ув’язнення. 1946 повернувся до Грузії, вчителював тощо. Реабіліт. 1956. Від 1900 друкував у груз. періодиці вірші, оповідання, переклади, статті (про Б. Грінченка, 1910; М. Коцюбинського, 1913; Т. Шевченка, 1914; студент. нотатки «Листи з Києва», в них знайомив грузинів із життям та культурою укр. народу). На поч. 1930-х рр. – ініціатор і перекладач бл. 20-ти книжок груз. прозаїків 20 ст., що стало початком вид. груз. літ-ри укр. мовою: романи «ჯაყოს ხიზნები» («Покидьки життя»), «არსენა მარაბდელი» («Арсен з Марабди») та опові­дан­ня М. Джавахішвілі; повість «თებერვალი» («Лютий») Н. Міці­шві­лі; роман «ზედმეტი ადამიანები» («Зайві люди») і повість «პირველი დედა» («Перша мати») К. Лордкіпанідзе; оповідання «სოფლის აშიკი» («Сільський зальотник») Н. Лордкіпанідзе; роман «მწვანე კარავი» («Зелене шатро») Р. Коркія та ін. Груз. мовою переклав вступ до балади «Причинна» («Реве та стогне Дніпр широкий», 1914) Т. Шевченка, а також повісті «Муха Макар» П. Панча (1931), «Кам’яний Брід» В. Земляка (1960), зб. оповідань О. Гончара, Ю. Збанацького, Н. Рибака (усі – 1964) тощо. Автор розвідки «Короткий нарис грузинської літератури» у ж. «Червоний шлях» (1929), низки статей (1932–33) про Грузію та її діячів для підготовлюваної тоді УРЕ; ред. груз.-укр. словника (рукопис втрачений). Допомагав П. Тичині вивчати груз. мову, а М. Бажану – перекладати поему «Витязь у тигровій шкурі» Ш. Руставелі. Листувався з багатьма укр. письменниками.

Літ.: Новицький О. Георгій Наморадзе // Райдуж. мостами. К., 1968; «Ви силою цієї любові надихали мене…»: Листи укр. письменників до Г. Наморадзе // Київ. 1998. № 3–4; Наморадзе Георгій (1882–1965) // Синиченко О. Любов моя Грузія: Нариси, ст., нотатки тощо. К., 2017.

О. П. Синиченко, Р. Ш. Чилачава

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. П. Синиченко, Р. Ш. Чилачава . Наморадзе Георгій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71823 (дата звернення: 17.10.2021)