Нєч Юліан-Єжи — Енциклопедія Сучасної України

Нєч Юліан-Єжи

НЄЧ Юліан-Єжи (Niec Julian Jerzy; 13. 10. 1908, м. Ряшів, нині Польща – 01. 10. 1939, м. Щебжешин, нині Люблін. воєводства, Польща, похов. у рідному місті) – польський історик, архівіст. 1926 закін. 2-у держ. г-зію в Ряшеві, 1926–29 вивчав історію і право на філос. ф-ті та у Школі політ. наук при правн. ф-ті Яґеллон. ун-ту в Кракові. 1933 здобув докторат з історії за працю «Młodość ostat­niego elekta St. A. Poniatow­skie­go 1732–1764» (опубл. у вид. «Pra­ce Krakowskiego oddziału PTTH», Krakόw, 1935, № 11). Від 1934 мешкав у Луцьку, де очолював міську публічну б-ку. Організатор наук. життя на Волині: один із фундаторів (1935), секр. і кер. гуманітар. комісії Волин. т-ва приятелів наук, що опікувалася публіч. б-кою та Волин. музеєм (передав до нього значну кількість фото, що мають етногр. цінність). Описував і каталогізував рукописи та стародруки в книгозбірнях й архівах краю. Автор низки студій з історії Волині, надрук. у місц. часописах «Znicz», «Rocznik Wołyń­ski», «Ziemia Wo­łyńska» та ін., а також нарису з історії Ряшева «Rzeszow­skie za Sasόw» (Rzes­zόw, 1938). Від 1938 перебував на військ. службі у польс. армії. На поч. 2-ї світ. вій­ни важко поранений у боях із німцями, помер від ран.

Літ.: W. J. Konopczyński. Nieć // Kwar­talnik Historyczny. 1945. R. 53; Polski Slow­nik Biograficzny. Т. 22. Wrocław, 1977.

О. В. Ясь

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. В. Ясь . Нєч Юліан-Єжи // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71867 (дата звернення: 25.10.2021)