Неунивако Павло Юхимович — Енциклопедія Сучасної України

Неунивако Павло Юхимович

НЕУНИВА́КО Павло Юхимович (1897, с. Кунтуган Євпаторій. пов. Таврій. губ., нині зняте з обліку – 08. 02. 1940, Москва) – шаховий композитор. Учасник 1-ї світ. вій­ни. Під час воєн. дій 1918–20 воював у Червоній армії, зокрема командував 408-м Інтернац. і 3-м Туркестан. полками. Закін. Військ. академію Червоної армії (1928), служив у Вінниці. 1929–33 працював в оборон. секторі Держплану УСРР у Харкові. 1930–33 – голова шахово-шашк. ком-ту Всеукр. виконав. ком-ту Всесоюз. ради фіз. культури. Як проблеміст дебютував у г. «Известия ВЦИК». Складав дво- і триходівки, активно публікувався у ж. «Шахматы», «Шах­матный листок», «Военный вестник», «De Problemist», «64», зб. «Задачи и этюды». 11 квітня 1938 заарешт., 7 лютого 1940 за звинуваченням в участі в контррев. орг-ції та підготовці теракту засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1963.

Літ.: Гродзенский С. Лубянский гамбит. Москва, 2004.

Г. А. Рудницький


Покликання на статтю