Нечаєв Олексій Васильович
Визначення і загальна характеристика
НЕЧА́ЄВ Олексій Васильович (19 (31). 01. 1864, м. Казань, Росія — 26. 08(08. 09). 1915, Петроград, нині С.-Петербург) — геолог, мінералог, стратиграф-палеонтолог. Закін. Казан. університет (1887), де й був залишений професор. стипендіатом, а 1895 затверджений приват-доцент, у травні 1898 — екстраординар. професор кафедри мінералогії та геології. 1895 на основі монографії «Фауна пермских отложений восточной полосы Европейской России» (1894) захистив магістер., а 1898 на основі монографії «Фауна эоценовых отложений по Волге между Саратовым и Царициным» (1897; обидві — Казань) — доктор. дисертації. У листопаді 1898 призначений ординар. професор кафедри мінералогії та геології Київ. політех. інституту, де також створив мінералог. музей і геол.-мінералог. кабінет, а за сумісн. 1903–11 очолював хім. ф-т. 1911 звільнений з роботи за критику уряд. політики. Відтоді постійно мешкав у Петрограді. Водночас 1895–1915 був співроб. Геолкому: від 1912 — штат. геолог. Детально вивчив і палеонтологічно обґрунтував відклади перм. системи в Казан. і В’ятській губ., виокремив у них відділи і яруси, відкрив і палеонтологічно обґрунтував палеоцен. відклади на Нижньому Поволжі. Здійснив геол. зйомку 129-го і 130-го аркушів десятиверст. геол. карти Європ. Росії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Общий взгляд на историю естественно-научной мысли. Казань, 1896; Кристаллография и минералогия. К., 1900; 1901; Серно-соляные ключи близ Богоявленского завода. С.-Петербург, 1907; Минералогия. К., 1908; 1912; Кристаллография. К., 1908; 1910; 1913; Учебник природоведения. К., 1911 (співавт.); Фауна пермских отложений востока и крайнего севера Европейской России. Brachiopoda // Тр. Геол. ком. 1911. Вып. 61; Минералогия и геология для средних учебных заведений. К., 1912; Геологические исследования северной части Самарской губернии. С.-Петербург, 1913 (співавт.); Месторождение графита на севере Зайсанского уезда. Петроград, 1915.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
