Нечай Ярослав Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Нечай Ярослав Іванович

НЕЧА́Й Ярослав Іванович (27. 11. 1941, с. Ріплин Томашів. пов. Люблін. воєводства, Польща – 07. 07. 1998, Львів) – графік, художник декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. СХУ. 1946 родина переїхала до Терноп. обл. У 1950-х рр. різьбив на дереві, виготовляв ужитк. твори, брав участь у рай. виставках. Закін. відділ проектування інтер'єру і меблів Львів. ін-ту приклад. та декор. мист-ва (1969; викл. Д. Крвавич, С. Мельничук, Я. Ульгурський, В. Черкасов). На твор. роботі. Осн. галузі – естамп. (станк.) та ілюстрац. (техніки літографія, ліногравюра) графіки, декор.-ужитк. мист-во. Метафор. мова тяжіла до укр. фольклор. джерел. Майстерно стилізуючи натур. матеріал, досягав оригін. лірич. інтерпретацій нар.-традиц. тем – сцен побуту, укр. історії. У манері виконання наближений до стилістики укр. модернізму, необароко. Деякі роботи зберігаються в Нац. музеї у Львові ім. Андрея Шептицького.

Тв.: цикл літографій до драм. поеми «В катакомбах» Лесі Українки (1979), літографії – «Вечірня пісня» (1982), «Гаївки», «Гамалія» (обидві – 1985), «Свято весни», «Свято води», «Весняні свята», «Вечірня пісня» (усі – 1987), «Гонта в Умані» (1989), «Ой на горі та й женці жнуть» (1990), «Благословення» (1991).

Літ.: Графіка львівських художників. 1939–1984: Каталог виставки. Л., 1987; Яців Р. Львівська графіка 1945–1990: традиції і новаторство. К., 1992.

Р. М. Яців

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Р. М. Яців . Нечай Ярослав Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71946 (дата звернення: 24.10.2021)