Нечепуренко Володимир Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Нечепуренко Володимир Іванович

НЕЧЕПУРЕ́НКО Володимир Іванович (05. 02. 1949, с-ще Лихачеве Олексіїв. р-ну, нині м. Первомайський Харків. обл.) – живописець, графік. Медаль ВДНГ УРСР (1982). Чл. НСХУ (2004). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1974; викл. А. Кузьменко, С. Солодовник, П. Супонін). Працював у Первомайському: кер. гуртка образотвор. мист-ва заг.-осв. школи № 1 (1967–69); ст. художник майстерні Будинку культури (1974–77); гол. художник місц. майстерні Харків. обл. вироб. худож.-оформлювал. комбінату (1977–91); учитель заг.-осв. школи № 7 (1992–2001). На твор. роботі. Осн. жанри – пейзаж, натюрморт, портрет. Головним у роботах Н. є вираження нескінченності буття, розуміння чарівності й безмеж. краси довкілля. Учасник обл., всеукр. виставок від 1995. Персон. – у Мерефі (Харків. обл., 1974), Первомайському (1980). Деякі твори зберігаються у Харків., Черніг., Вінн. ХМ., Первомай. краєзн. музеї, Худож.-мемор. музеї І. Рєпіна (м. Чугуїв Харків. обл.).

Тв.: «Золотий вечір», «Морозний день» (обидва – 2004), «Зимовий мотив з оленями» (2013), «Рєпінські місця», «Дума про єдність», «Зустріч перед Різдвом» (усі – 2014), «Весна іде» (2015), «Карпати. Синевирська Поляна» (2017), «Рідні місця» (2018), «Осінь у Карпатах» (2019), «Магічний водоспад», «Дорога додому» (обидва – 2020).

Т. Ф. Августинопольська

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Т. Ф. Августинопольська . Нечепуренко Володимир Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71959 (дата звернення: 25.10.2021)