Нечипоренко Сергій Григорович — Енциклопедія Сучасної України

Нечипоренко Сергій Григорович

НЕЧИПОРЕ́НКО Сергій Григорович (19. 10. 1922, с. Пролетарське, нині Поліське Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. – 05. 12. 2014, Київ) – художник декоративного ткацтва, мистецтво­знавець, педагог. Брат І. Нечипоренка. Засл. діяч мист-в України (1992). Нар. художник України (1996). Лауреат мист. премії ім. С. Колоса (2007). Чл. НСХУ (1962), НСМНМУ (1990, один із засн. та заст. голови з твор. питань). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2001). Закін. Кролевец. худож.-пром. технікум (Сум. обл., 1941; викл. І. Дзюба, М. Дяченко, В. Маслов), навч. у Всесоюз. ін-ті текстил. та легкої пром-сті (Москва, 1947–50). У 1947–51 викладав у Київ. худож.-пром. уч-щі (за його участі відновлено відділи декор. мист-ва); 1951–79 – ст. художник, нач. відділу декор. ткацтва і килимарства Центр. худож.-експерт. лаб. Укр­художпрому; 1990–2013 – викл., проф. каф. текстилю та моделювання костюма Київ. ін-ту декор.-приклад. мист-ва та дизайну. Обіймав посади заст. голови секції нар.-декор. мист-ва (1970–95), голови Респ. худож. ради з декор. мист-ва (1980–92), а також чл. закупівел. комісії (1970–95). Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1948. Персон. – у Харкові (1978, 1992, 1997–98), Києві (1997, 2002, 2006–07, 2012), Чернігові (2012), с-щі Качанівка (Черніг. обл., 2015–16). Завдяки комбінації ткац. переплетень оновив виразність фактури декор. тканин; за традиц. мотивами, притаман. певним регіонам України, створив понад 2 тис. зразків худож. ткацтва, зокрема панно, рушники, настільники, килими, налавники, серветки, декор. тканини, що знайшли широке застосування в інтер'єрі. Кожна композиція вражає високим худож. смаком, красою та неповторністю. Удосконалив технологію укр. ткання, запропонував власні орнаменти. Сприяв орг-ції сучас. ткац. промислу на Київщині, Чернігівщині, Житомирщині й у Луцьку. Автор циклів «Вінок Кобзареві» (100 робіт) та «Мої Берегині» (50 робіт; 1997–2002). Розробив укр. костюми для Черкас. укр. нар. хору. Уклав каталог «Ткацтво» (1978), альбом «Декоративні тканини» (2002), альбом-посібник «Декоративні тканини та килими України» (2005), кн. «Український килим», «Мої Берегині» (обидві – 2007), «Українська вишивка», «Вибійка в Україні» (обидві – 2010; усі – Київ). Окремі роботи Н. зберігаються в НМУНДМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Музеї історії Києва, Музеї видат. діячів укр. культури (усі – Київ), Канів. музеї Т. Шевченка (Черкас. обл.), Музеї історії ткацтва Чернігівщини (смт Козелець), Нац. істор.-культур. заповіднику «Гетьман. столиця» (м. Батурин; обидва – Черніг. обл.).

Тв.: рушник-панно з гербом «Україна» (1951); декор. панно – «Україна» (1957), «Україна – рідний край» (1958), «Думи мої, думи...» (1961), «Борітеся – поборете...» (1962), «Бандура (“Наша пісня, наша дума...”)» (1964), «Калина» (1972), «Київ – столиця» (1976), триптих «Квіти Тарасові» (1978), «Воякам дорогим» (1980), триптихи «Вінок Кобзареві» і «Шевченків час» (обидва – 1985), «Русичі», «Києву – 1500» (обидва – 1988), «Тисячоліття хрещення Русі-України» (1989), «Земля моя, Чорнобиль» (1990), «Ох, не однаково мені» (1991), «Коронована» (2002); рушники – «Тополя» (1970), «Дуби», «Слава козацька», «Україна незалежна» (усі – 1991), «Слава Україні» (1992), «Берегиня» (1994), «Свята», «Родина» (обидва – 1995), «Мої Берегині» (1997), «Берегиня землі», «Дубовий гай», «Журавлиха», «Скіфи» (усі – 2001).

Літ.: Федорук О. Визнаний майстер і вчитель: (До 70-річчя від дня народження Сергія Нечипоренка) // НТЕ. 1992. № 5–6; Майба Л. Творець української тканини // УК. 1993. № 3–4; Сергій Нечипоренко. Декоративні тканини: Альбом. К., 2002; Талащенко Е. Сергій Нечипоренко // Ант. 2002. № 7–9; Злобіна І. Патріарх художнього ткацтва // Нар. мист-во. 2003. № 1–2; Фурман В. До життєпису вчителя // Там само. 2007. № 3–4; Тютюнник Є. Берегині Майстра тримають на плечах світ // Уряд. кур'єр. 2012, 28 груд.; Щербак В. Незабутні. Будівничі української художньої культури. К., 2016.

П. В. Нестеренко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
П. В. Нестеренко . Нечипоренко Сергій Григорович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71983 (дата звернення: 24.10.2021)