Нещотний (Несчотний) Геннадій Никанорович — Енциклопедія Сучасної України

Нещотний (Несчотний) Геннадій Никанорович

НЕЩО́ТНИЙ (НЕСЧО́ТНИЙ) Геннадій Никанорович (29. 11. 1938, станиця Яма, нині м. Сіверськ Бахмут. р-ну Донец. обл. – 03. 08. 2016, Київ) – бандурист, співак (баритон). Нар. арт. УРСР (1985). Чл. Нац. спілки кобзарів України (1996). Закін. Київ. муз. уч-ще ім. Р. Ґлієра (1962; кл. бандури В. Лапшина, вокалу – В. Безручкіна) та ін-т культури (1975). Від 1962 – соліст Нац. капели бандуристів України ім. Г. Майбороди (Київ). Гастролі у країнах СНД, Японії, Канаді, Німеччині, Великій Британії, Франції, Арґентині. Виконував укр. нар. думи, більшість яких у власній обробці. У репертуарі – думи «Про удову», «Про козака-бандуриста», «Буря на Чорному морі», «Плач невольника», пісні на сл. Т. Шевченка («Ой три шляхи широкії», «Думи мої, думи», «Зоре моя, вечірняя», «Така її доля»), а також багато істор. та ін. нар. пісень.

Б. М. Жеплинський, Д. Б. Ковальчук


Покликання на статтю
Б. М. Жеплинський, Д. Б. Ковальчук . Нещотний (Несчотний) Геннадій Никанорович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72023 (дата звернення: 24.10.2021)