НЄ́МКІН Володимир Християнович (05(17). 05. 1857, Харків — 16(29). 09. 1908, там само) — архітектор. Закін. 3-ю Харків. чол. г-зію, С.-Пе­тербур. буд. училище (1885, отримав зва­н­ня цивіл. інж.). Від­тоді працював у Харкові: пом. губерн. архітектора Б. Покровсь­кого; 1886–1906 — єпархіал. архітектор, проф. технол. ін­ституту, водночас служив у ві­домстві Міністерства нар. освіти. Використовував форми необароко, неорос. і неовізант. стильових напрямів. За його проектами у Харкові збудовано: комплекс жін. єпархіал. училища (1881–97), зразк. школу (1885) та корпуси духов. семінарії (1890-і рр.), міщан. лікарню для божевільних (1890); особняки М. Монахова-Богомолова, І. Бухарова, М. Галанова (усі — 1885–92), О. По­горелка, М. Стефановича-Севастьяновича (обидва — 1888); церкви Миколи Чудотворця на пл. Миколаївська, Кирило-Мефодіївська на кладовищі (обидві — 1887–96, зруйновані у 1930-х рр.), Озерянська (1894–1901; вул. Полтавський Шлях, № 124), Озерянська у Свято-Покровському монастирі (1896), св. Костянтина та Олени (1907; вул. Велика Панасівська, № 199), Серафимівська (Казанської Божої Матері; 1908–12, добудована В. Покровським; вул. Курилівська, № 78); будинки консисторії (нині Центр. держ. наук.-тех. архів України), настоятеля з брамою, келії з готелем (1892–1903; вул. Університетська, № 4–­10). Проектував деревʼяні й муровані церкви, дзвіниці, собори, келії, школи для Харківщини, Сумщини та Київщини.