Нижанківська-Кукс Лада-Аріяна 3.10 — Енциклопедія Сучасної України

Нижанківська-Кукс Лада-Аріяна 3.10

НИЖАНКІ́ВСЬКА-КУКС Лада-Аріяна (03. 10. 1962, м. Женева, Швейцарія) – живописець, педагог. Дочка Олега Нижанківсь­кого та З. Лісовської-Нижанківсь­кої, онука Нестора та Меланії Нижанківських, Р. Лісовського і С. Лукіянович-Туркевич, правнука Остапа Нижанківського та І. Семаки. 1-а премія конкурсу молодих ху­дож­ників Роман. Швейцарії (1988). Лауреатка конкурсу художниць Швейцарії (1994). У Женеві навч. 10 р. у балет. школі Великого те­атру, співала в дит. хорі цього ж театру. Мист-во вивчала у Вищій школі візуал. мист-ва (Женева). Працює в галузях живопису, сценографії, станк. та книжк. графіки. Для художниці властиве ліричне світосприйняття, поєднане з оригін. міфол. мисленням. За формал.-образ. засобами твори диференціюють у кількох творчо-методол. групах: реаліст., гротескні, асоціат.-метафор. Володіє філігран. виконав. технікою, ощадно ставиться до чинників кольору та фактури. Джерелом інспірацій творчості Н.-К. є родинне середовище, світ літ. та театр. життя. Учасниця міських, закордон. худож. виставок від поч. 1980-х рр. У 1989 брала участь у виставці «Три покоління Лісовських» (водночас представлено твори З. Лісовської-Нижанківсь­кої та Р. Лісовського) у Вашинґтоні, Нью-Йорку, Філадельфії (США), Торонто (Канада), Римі, Лондоні, Мюнхені (Німеччина). Персон. – у Львові (1992; спільно із З. Лісовською-Нижанківсь­кою), Женеві (в галереях і культур. центрах «Europ’Art», «Palais de l’Athénée», «Musée Rath», «Cartier International», «Maison Le Corbu­sier»), в Укр. амбасаді у Берні. Окремі твори зберігаються в колекціях «Cartier International» (Токіо), організаторів бієналe сучас. укр. мист-ва «Львів – 1991. “Відродження”» (Львів), Укр. мист. центру (Торонто), «Mutuel Assurance» (Сіон, Швейцарія), «Tradart SA Nu­mismatique» (Женева). Засн. худож. школи, де викладає різні техніки та іконопис. Створює театр. декорації для Роман. компанії оперети.

Тв.: «Арлекін» (1997), «Карнавал» (2000), «Полуднева Франція», «Капуста» (обидва – 2005), «Візантія», «Корсика», «Замок у Тоскані» (усі – 2010), «Римський пейзаж», «Венеційський карнавал» (обидва – 2015), «Альпи» (2018).

Літ.: Яців Р. Наснажені любов’ю до рідного // За вільну Україну. 1991, 15 трав.; Українського цвіту по всьому світу. К., 2008.

Р. М. Яців

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Р. М. Яців . Нижанківська-Кукс Лада-Аріяна 3.10 // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72061 (дата звернення: 27.09.2021)