Нижанківський Нестор Остапович — Енциклопедія Сучасної України

Нижанківський Нестор Остапович

НИЖАНКІ́ВСЬКИЙ Нестор Остапович (31. 08. 1893, м. Бережани, нині Терноп. обл. – 12. 04. 1940, м. Лодзь, Польща, перепохов. у м. Стрий Львів. обл.) – композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Син Ос­тапа, брат Степана, чоловік Меланії, батько Олега, двоюрід. брат Омеляна і Зенона Нижанківських, дід Л.-А. Нижанківської-Кукс. Д-р філософії (1923). У 1918 вступив в УГА. Навч. у Вищому муз. ін-ті у Львові, Віден. муз. академії (1920–23; кл. Й. Мар­кса). Удосконалював майстерність у Праз. консерваторії та шко­лі вищої майстерності (1928; кл. В. Новака). 1928–39 викладав в Укр. пед. ін-ті у Празі, Вищому муз. ін-ті (зав. каф. теорії музики і композиції) у Львові. 1928 був делегований від Укр. пед. ін-ту разом із Ф. Стешком для участі у 1-му Міжнар. конгресі нар. мист-ва, організованого Міжнар. ін-том інтелектуал. співпраці при Союзі народів. Працював муз. критиком г. «Українські вісті». Спів­організатор і 1-й голова Союзу укр. профес. музик у Львові. Виступав зі співаками О. Бандрівською, М. Голинським, М. Дудою, Є. Зарицькою, С. Крушельницькою, Р. Орленком, О. Руснаком, М. Сабат-Свірською, І. Синенькою-Іваницькою, В. Ти­сяком, Т. Юськівим-Тереном та ін.; інструменталістами Б. Бережни­ць­ким, Є. Перфецьким, В. Цісиком. У композитор. стилі Н. синтезовано романт. традиції і модерні тенденції, елементи сецесії і необароко. Образність (переважно з домінуванням лірико-психол. чинників) знач. мірою зумовила особливості жанр. палітри (переважно різні типи мініатюри) та сти­лістики. Пісня «Зродились ми великої години» (сл. О. Бабія) стала гімном укр. націоналістів. У Стрию створ. Музей родини Нижанківських, започатковано Всеукр. конкурс юних піаністів ім. Н. (1997). Тв.: для симф. оркестру – Полонез (1926), «Похоронний марш» (1936); для віолончелі і фортепіано – «Сентиментальний вальс»; для фортепіано – Прелюдія і фуга на укр. тему (1914–15), Вальс (1917), Варіації на укр. тему («Великі варіації», 1920–23), «З мойого щоденника» (1921), «Відповідь на картку з Мадрида» (1925), «Маленька сюїта» (1928), «Inter­mezzo» (1934), альбом мініатюр «Фортепіанні твори для молоді»; хори – «Був май на небі» (сл. Б. Лепкого, не зберігся), «Галочка» (1927, сл. М. Обідного), «Гей, не дивуйтесь» (1925), «Многая літа», «Наймит» (сл. І. Франка; обидва – 1933), «Піскар» (сл. С. Яричевського), «Сонце “Про­світи”», «Чорне море» та ін. (багато з них втрачено); солоспіви – «Чому я про­будивсь?», «Осінь» (обидва – сл. М. Семаки), «Жита» (сл. Олександра Олеся), «Засумуй, трембіто» (сл. Р. Купчинського; усі – 1920-і рр.), «Поклін тобі, зів’яла квітко» (1933, сл. І. Франка), «Снишся мені так живо, ясно» (сл. Б. Лепкого), «Ти, любчику, за горою» (сл. Уляни Кравченко), «Не співай по весні» (сл. І. Манжури), молитва «Богородице Діво»; хор. обробки нар. пісень; музика до п’єси «Кирка з Льолею» Ю. Косача.

Літ.: Барвінський В. Нестор Нижанківський // Наші дні. 1942, січ.; Зиблікевич Є. Нестор Нижанківський під час Першої світової вій­ни. Філадельфія, 1968; Соневицький І. Композиторська спадщина Нестора Нижанківського. Рим, 1972; Булка Ю. Нестор Нижанківський. К., 1972; Його ж. Нестор Нижанків­ський. Життя і творчість. Л.; Нью-Йорк, 1997; Костюк Н. Проблема українського музичного стилю в публікаціях галицьких музикознавців і критиків // Музика Галичини. Л., 1999. Т. 2; Її ж. Неотенденції в камерно-інструментальній творчості Нестора Нижанківського // Там само. 2000. Т. 5; Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. Т., 2000; Кашкадамова Н. Форте­п’янне мистецтво у Львові: Ст. Рец. Мат. Т., 2001; Ніколаєва Л. Елементи стилю модерн (сецесії) у вокально-фортепіанних дуетах Нестора Нижанківського // Укр. мистецтвознавство. К., 2010. Вип. 10.

Н. О. Костюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Н. О. Костюк . Нижанківський Нестор Остапович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72066 (дата звернення: 25.09.2021)