Нижній Нагольчик — Енциклопедія Сучасної України

Нижній Нагольчик

НИ́ЖНІЙ НАГО́ЛЬЧИК – селище міського типу Ровеньківського (до липня 2020 – Антрацитівського) району Луганської області. Підпорядк. Антрацитів. громаді. Знаходиться на тер. Нагольного кряжу, у нижній течії малої р. Нагольчик (притока Нагольної, бас. Азовського моря), за 97 км від Луганська, 15 км від м. Антрацит і 20 км від укр.-рос. кордону. Межує із селами Донец. обл. (на Зх.), а також із смт Верхній Нагольчик, Дубівський, Кріпенський та Єсаулівка (усі – Антрацитів. громади). Пл. 11,69 км2. За переписом насел. 2001, у Н. Н. проживали 1746 осіб (складає 87,3 % до 1989); станом на 1 січня 2014 – 1633 особи; переважно українці, а також бл. 14 % росіян. Засн. наприкінці 17 ст. укр. козаками, які охороняли шлях зі Слобожанщини на Дон. Вперше згадується у писем. джерелах 1801. На той час вже було 16 дворів, проживали 140 осіб. У 1870-х рр. виявлено родовища мідної та свинцево-сріб. руд, пізніше – золотої. Пром. видобування золота здійснювали в р-ні балки Вербки, де пізніше були відкриті 2 шахти, збагачувал. ф-ка та плавил. з-д. Однак через малі потужності золотонос. жил розроблення припинили на поч. 20 ст. Натомість Н. Н. збільшувався за рахунок прибуття робітників на відкриті побл. нього вугіл. шахти. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919–25 – у складі Донец. губ.; 1932–38 – Донец., від 1938 – Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 – Луган.) обл. Від 1938 – смт. Жит. зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до червня 1942 навколо с-ща точилися тяжкі бої. 18 липня 1942 Н. Н. був вдруге (після жовтня 1941) захоплений нім. військом. 19 лютого 1943 його звільнили бійці рад. армії. Під час окупації в Боково-Антрацитів. р-ні діяв партизан. загін, куди входила нижньонагольчан. група. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали понад 300 воїнів-земляків, з них 173 загинули (встановлено па­м’ятник). 1969 побл. с-ща надано статус пам’ятки природи місц. значення 300-річ. дубу ім. А. Чехова (побувавши тут, цей рос. письменник назвав у одному з листів навколишні краєвиди Донською Швейцарією). У тому ж році засн. радгосп «Партизанський», що працював до 1995. У 1979 проживали 1912 осіб. Від 2014 Н. Н. перебуває під контролем сепаратистів т. зв. Луган. нар. респ. Під час бойових дій значно пошкоджено ботан. заказник місц. значення Нагольчанський (охороняється від 2011, 795 га). У Н. Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб; лікар. амбулаторія. Є Свято-Троїц. церква.

Літ.: Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

О. А. Забудкова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. А. Забудкова . Нижній Нагольчик // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72101 (дата звернення: 24.09.2021)