Нижній Рогачик — Енциклопедія Сучасної України

Нижній Рогачик

НИ́ЖНІЙ РОГА́ЧИК (давні назви: Малий Рогачик, Панське) – село Каховського (до липня 2020 – Верхньорогачицького) району Херсонської області. Підпорядк. Верхньорогачиц. громаді. Н. Р. знаходиться на лівому березі Дніпра, на мисі між Каховським водосховищем і затокою Нижньорогачицький Лиман, за 230 км від обл. центру та 60 км від смт Верхній Рогачик. Пл. 1,49 км2. За переписом насел. 2001, проживали 302 особи; станом на 2019 – 200 осіб; переважно українці. В околицях виявлено артефакти доби бронзи, скіф. і сармат. часів. Досліджено 9 курганів. У 1950-х рр. експедицією під кер-вом Д. Телегіна розкопано енеоліт. поселення. Пізніше О. Ша­пошникова на основі цієї пам’ят­ки та Михайлівського поселення (Берислав. р-н Херсон. обл.) виділила Рогачин. тип. На поч. 21 ст. Л. Спіцина виокремила Рогачицьку культуру. Село засн. 1792 у межах Мелітоп. пов. (існував з перервою до 1923) Таврій. обл., у гирловій частині р. Рогачик (тобто відносно Верхнього Рогачика в пониззі, що нині має вигляд затоки). На поч. 19 ст. побудовано цегл. і черепич. з-ди, функціонував кінний з-д. 1802–1919 – у складі Таврій. губ.; 1797–1802 – Маріуп. пов. Нижньорогачиц. волості (станом на 1886 – 550 дворів, 3436 жит., з них у Н. Р. – відповідно 173 і 955), були підпорядк. села Ушкалка, Бабине та Карайдубине (нині Бережанка). У 1880-х рр. діяли церква, земська станція, працював шкіряний з-д. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 – у складі Запоріз. (до 1921 – Олександрів.), 1923–25 – Катеринослав. губ.; 1923–30 – Мелітоп. округи; 1932–37 – Дніпроп., 1937–39 – Микол., 1939–44 – Запоріз., від 1944 – Херсон. обл.; 1923–30 та 1946–2020 – Верхньорогачиц., 1930–46 – Великолепетис., від 2020 – Кахов. р-нів. У рад. період деякий час існувала Нижньорогачиц. сільс. рада. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до 8 лютого 1944 – під нім. окупацією. Багато нижньорогачинців перебували у партизан. загоні А. Резніченка, що діяв у дніпров. плавнях. У селі похов. 105 воїнів-визволителів (встановлено па­м’ят­ник). Тут розвинене рибальство. Є клуб, б-ка та церква св. Миколи Угодника. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі металургії О. Сапко, письменниця, літературознавець Т. Щерба й актриса, засл. арт. України А. Баглій.

Літ.: Оленковський М. Археологічні па­м’ятки Верхньорогачицького району Херсонської області. Хн., 2005; Голодомор – це не міф. Книга Пам’яті Верхньорогачи­цького району Херсонської області. Голодомор 1932–1933 років. Хн., 2008; Спіцина Л. А. Поселення Нижній Рогачик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. К., 2010. Вип. 3; Її ж. Рогачи­цька та Рєпінська культури в колі культур пізнього енеоліту – ранньої бронзи східної Європи // Археологія. 2017. № 2; Діденко В. Береги Рогачицької долини. М., 2017.

Л. П. Ничик

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Л. П. Ничик . Нижній Рогачик // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72103 (дата звернення: 20.09.2021)