Нижньодніпровська терасово-дельтова фізико-географічна область

НИЖНЬОДНІ­ПРО́ВСЬКА ТЕРА́СОВО-ДЕ́ЛЬТОВА ФІ́ЗИКО-ГЕО­ГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ За новим природн. ра­йонува­н­ням України, Н. т.-д. ф.-г. о., що входить до складу Причорномор.-Приазов. пд.-степ. краю, роз­таш. на Причорноморській низовині. Охоплює пере­важно Херсон. та частково Микол. обл. У гео­структур. від­ношен­ні являє собою акумулятивну терас.-дельт. рівнину, сформовану піщаними від­кладами, лесоподіб. супісками і су­глинками, що залягають на вапняк. та піщано-глинистих неоген. породах. Природні умови області зумовлені рівнин. рельєфом з не­значними (від 3 до 50) абсолют. від­мітками поверх­ні; невеликою річною сумою опадів — не більше, ніж 350 мм і значною випарованістю — 750–800 м, що при­звело до від­сутності по­стій. водотоків, а стік майже повністю під­земний; піщано-супіщаним складом поверхн. від­кладів і пере­важа­н­ням різнотравно-типчак. ковильних степів на дернових та чорноземноподіб. ґрунтах. Ландшафти області пред­ставлені 3-ма типами місцевостей: терас. піщано-лесовими рівнинами з темно-каштановими і каштановими солонцюватими ґрунтами, солонцями, лучними солончаками й осолоділими гле­йовими ґрунтами западин; терас. і давньодельт. горбистими піщаними рівнинами з дерновими та чорнозем. слабогумус. ґрунтами, піщаними, степ., болот., дубово-березовими і березовими дерново-чагарник. асоціаціями; заплав. лучними з плавнями, остепненими і солонцювато-солончак. луками. Для 2-го типу ландшафт. місцевостей характерними є піщані арени — масиви еолових піщаних горбів і дефляц. западин між ними. На лів­обереж­жі Дні­пра між м. Нова Каховка (Херсон. обл.) і Кінбурнською косою на від­стані 150 км їх 7 — Каховська, Козаче-Лагерська, Вино­градівська, Олешківська, Збурʼївська, Іванівська та власне Кінбурнська коса. Тут на піщаних і су­глинистих від­кладах — субори із сосни, берези, дуба, груші, ліщини, бузини. Геродот понад 2400 р. тому описав цю область як Гілею. Знище­н­ня лісів у 13–18 ст. дало поштовх роз­витку еолових процесів і формуван­ню ділянок пустелі. Починаючи від 1834, на піщаних аренах було проведено лісонасадже­н­ня, створ. вино­градники, плодові сади. Засухи та пожежі не сприяють лісоро­зведен­ню. Загалом пере­важає с.-г. та рекреац. природокористува­н­ня. На примор. рівнинах — Чорноморський біо­сферний заповід­ник.

Завантажити статтю