Нижньодніпровська терасово-дельтова фізико-географічна область — Енциклопедія Сучасної України

Нижньодніпровська терасово-дельтова фізико-географічна область

НИЖНЬОДНІПРО́ВСЬКА ТЕРА́СОВО-ДЕ́ЛЬТОВА ФІ́ЗИКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ За новим природн. районуванням України, Н. т.-д. ф.-г. о., що входить до складу Причорномор.-Приазов. пд.-степ. краю, розташ. на Причорноморській низовині. Охоплює переважно Херсон. та частково Микол. обл. У геоструктур. відношенні являє собою акумулятивну терас.-дельт. рівнину, сформовану піщаними відкладами, лесоподіб. супісками і суглинками, що залягають на вапняк. та піщано-глинистих неоген. породах. Природні умови області зумовлені рівнин. рельєфом з незначними (від 3 до 50) абсолют. відмітками поверхні; невеликою річною сумою опадів – не більше, ніж 350 мм і значною випарованістю – 750–800 м, що призвело до відсутності постій. водотоків, а стік майже повністю підземний; піщано-супіщаним складом поверхн. відкладів і переважанням різнотравно-типчак. ковильних степів на дернових та чорноземноподіб. ґрунтах. Ландшафти області представлені 3-ма типами місцевостей: терас. піщано-лесовими рівнинами з темно-каштановими і каштановими солонцюватими ґрунтами, солонцями, лучними солончаками й осолоділими глейовими ґрунтами западин; терас. і давньодельт. горбистими піщаними рівнинами з дерновими та чорнозем. слабогумус. ґрунтами, піщаними, степ., болот., дубово-березовими і березовими дерново-чагарник. асоціаціями; заплав. лучними з плавнями, остепненими і солонцювато-солончак. луками. Для 2-го типу ландшафт. місцевостей характерними є піщані арени – масиви еолових піщаних горбів і дефляц. западин між ними. На лівобережжі Дніпра між м. Нова Каховка (Херсон. обл.) і Кінбурнською косою на відстані 150 км їх 7 – Каховська, Козаче-Лагерська, Виноградівська, Олешківська, Збур'ївська, Іванівська та власне Кінбурнська коса. Тут на піщаних і суглинистих відкладах – субори із сосни, берези, дуба, груші, ліщини, бузини. Геродот понад 2400 р. тому описав цю область як Гілею. Знищення лісів у 13–18 ст. дало поштовх розвитку еолових процесів і формуванню ділянок пустелі. Починаючи від 1834, на піщаних аренах було проведено лісонасадження, створ. виноградники, плодові сади. Засухи та пожежі не сприяють лісорозведенню. Загалом переважає с.-г. та рекреац. природокористування. На примор. рівнинах – Чорноморський біосферний заповідник.

Літ.: Природа Украинской ССР. Ланд­шафты и физико-географическое районирование. К., 1985; Маринич О. М. та ін. Удосконалена схема фізико-географічного районування України // УГЖ. 2003. № 1; Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: Підруч. К., 2005.

Г. І. Денисик

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Г. І. Денисик . Нижньодніпровська терасово-дельтова фізико-географічна область // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72109 (дата звернення: 23.10.2021)