Нижньотепле — Енциклопедія Сучасної України

Нижньотепле

НИЖНЬОТЕ́ПЛЕ – село Щастинського (до липня 2020 – Станично-Луганського) району Луганської області. 2018 із Нижньотеплів. (підпорядк. села Артема, Піщане, Середньотепле) та Теплів. (Верхній Мінченок, Крепи, Нижній Мінченок) сільс. рад утвор. Нижньотеплів. сільс. об’єд­нану територ. громаду (211,74 км2, 3896 осіб), до якої 2020 зараховано Великочерніг., Верхньобогданів., Сотен. сільс. ради (нині тер. громади 498,1 км2). Н. знаходиться на лівобережжі Сіверського Дінця та на його притоці Тепла, за 25 км від смт Станиця Луганська, 35 км від Луганська та 7 км від залізнич. ст. Городній (м. Щастя). Пл. 2,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2096 осіб: росіян – 88 %, українців – 10 %. Тут досліджено стоянки епохи мезоліту, знайдено ка­м’я­ний натіл. хрест 13–14 ст. На узвишші, в заплаві Сіверського Дінця, між гирлами Євсуга та Теплої обстежено поселення-фортецю 17–18 ст. (4,5 га; пам’ят­ка археології нац. значення). Зберег­лися залишки валу (вис. до 2,2 м) та рову (глиб. до 1,8 м), що у пн.-сх. і пн.-зх. частинах укріплення утворюють бастіони, між якими є проїзд. Село вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. як донський козачий городок Теплінський. Серед перших поселенців, окрім донських козаків, були селяни з Правобереж. України та центр. губерній Рос. імперії. За активну підтримку Булавин. пов­стання 1707–09 городок рос. владою було знищено, а його землі передано Слобожанщині. Пізніше донці відновили х. Теплянський у підпорядкуванні станиці Луганської (нині смт Станиця Лугансь­ка), однак знову затвердити попередні права їм не вдалося. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1919–25 – у складі Донец. губ.; 1932–38 – Донец., від 1938 – Ворошиловгр. (1958–70 та від 1991 – Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Влітку 1942 окуповане нім. військами, взимку 1943 визволене рад. армією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воював 291 воїн-земляк, з них 162 загинули (встановлено па­м’ятник). У рад. період працювали Ворошиловгр. овоч. ф-ка та радгосп ім. Артема. Починаючи від 2014 село знаходиться на лінії розмежування, побл. нього точаться бойові дії між укр. війсь­ковими та сепаратистами т. зв. Луган. нар. респ. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Па­м’ятка арх-ри місц. значення – церква апостола Іоанна Богослова (1909).

Літ.: Ключнєв М. М. Особливості українського пізньосередньовічного посуду з розкопок укріпленого поселення біля с. Нижньотепле Луганської області // Археологія. 2001. № 3; История Станично-Луганского района: Сб. науч. ст. Лг., 2008; Королев В. Н. Донские казачьи городки. Новочеркасск, 2011; Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

О. А. Забудкова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. А. Забудкова . Нижньотепле // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72117 (дата звернення: 28.09.2021)