Нижня Яблунька — Енциклопедія Сучасної України

Нижня Яблунька

НИ́ЖНЯ Я́БЛУНЬКА (до 1946 – Яблінка Нижня) – село Самбірського (до липня 2020 – Турківського) району Львівсь­­кої області. Підпорядк. Борин. громаді. Знаходиться на тер. регіон. ландшафт. парку «Надсянський», у Борин. долині, що простягається з Пд. Сх. на Пд. Зх. між двома низькогір. хребтами, за декілька кілометрів від укр.-польс. кордону. Тут проходить Гол. Європ. вододіл, що розмежовує річки Балт. і Чорномор. басейнів. Зх. околиці Н. Я. – побл. місця впадіння малої р. Писана у Яблуньку (притока Стрию, бас. Дністра) – прилягають до с. Верхня Яблунька (до 1946 – Яблінка Вижня). Є залізнич. зупин. пункт Нижня Яблунька та ст. Яблонка, що знаходиться за 740 км від ст. Київ, 149 км від ст. Львів, 122 км від ст. Ужгород, 71 км від ст. Самбір і 6 км від ст. Турка. Пл. села 4,3 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2826 осіб; станом на 2017 – 3127 осіб; переважно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1554. Від 1568 – у володінні шляхтича Дмитра Чернецького. Від його прізвища село одержало другу частину своєї старої назви – Яблінка Чернецька – для відокремлення її від Яблінки Дубової (Вижньої). Пізніше усталилася назва Яблінка Нижня. Після 1-го поділу Польщі 1772 Н. Я. відійшла до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1818 відкрито нар. школу. Потім деякий час функціонувала однокласна (закрита через відсутність вчителя), а від 1864 – двокласна школи. 1820–30 зведено кам’яну церкву Преображення Господнього (нині пам’ят­ка арх-ри місц. значення). 1854–1939 – село Турків. пов. 1880 проживали 1468 (з них 1186 греко-католиків), 1921 – 2076 осіб. 1911 збудовано дерев’яну римо-катол. каплицю (зруйнована 1975). Після розпаду Австро-Угорщини 1918 – у складі ЗУНР. 1919–39 – знову під владою Польщі. 1920–31 – село Станіслав., 1931–39 – Львів. воє­водств. Н. Я. та Яблінка Вижня належали до ґміни Турка. У вересні 1939 село зайняли рад. війська. 1939–59 – у складі Дрогоб., від 1959 – Львів. обл.; 1940–2020 – Турків., від 2020 – Самбір. р-нів. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім. окупацією. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1989 ме­шкали 2843 особи. У Н. Я. – навч.-­вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Нар. дім «Просвіта», б-ка; 2 медпункти. Діють також новозбудовані церкви Різдва Богородиці й Івана Хрестителя. У Верхній Яблуньці охороняють 4 па­м’ятки арх-ри нац. значення: церкву Собору Пресвятої Богородиці (1788–91) та дзвіницю (1-а пол. 17 ст.; обидві – дерев’яні) й церкву Різдва Богородиці (17–18 ст., мурована) та дзвіницю (1899, дерев’яна).

Літ.: Юсипович І. Турківщина за завісою століть. Л., 1993; Гайда Ю. Турківщина: Природа і люди. Уж., 1998; Слободян В. Церкви Турківського району. Л., 2003.

В. Л. Гембець, С. І. Копитчак

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Л. Гембець, С. І. Копитчак . Нижня Яблунька // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72127 (дата звернення: 16.10.2021)