Низи — Енциклопедія Сучасної України

Низи

НИЗИ́ (до серед. 19 ст. – Низ) – селище міського типу Сумського району Сумської області. 2020 Низів. селищну раду (66,79 км2), якій було підпорядк. с. Лугове (до 2016 – Дзержинське), зараховано до Садів. громади. Н. знаходяться у низин. місцевості (звідси й назва), на лівому березі Псла, побл. впадання в нього Сироватки (бас. Дніпра), за 20 км від Сум. За переписом насел. 2001, проживали 2928 осіб (складає 91,2 % до 1989); станом на 2019 – понад 3 тис. осіб; переважно українці. Залізнична станція. Засн. у 2-й пол. 1650-х рр. переселенцями з м-ка Ставище (нині смт Київ. обл.) на чолі з Г. Кондратьєвим, нащадки якого володіли навколиш. землями до 1880 (донині збереглися поміщиц. садиба та залишки парку, що є пам'ятками відповідно арх-ри та садово-парк. мист-ва місц. значення). Н. вперше згадуються у писем. джерелах 1662. У 1678 Г. Кондратьєв на честь свого сина, який загинув під час бою з татарами, збудував дерев'яну церкву Іоанна Богослова (1900–10 замінено кам'яною, донині слугує місц. православ. громаді, пам'ят­ка арх-ри місц. значення). У 1-й пол. 18 ст. працювали водяний млин, скловарня, видобували селітру. 1765–80, 1796–1835 – у складі Слобід.-Укр., 1835–1925 – Харків. губ.; 1780–96 – Харків. намісництва; 1780–1923 – Сум. пов. 1835 було 296 дворів, мешкали 1663 особи, функціонувала школа. У 19 ст. введено в дію сукнова­льню, цукр. (працював до 2007; комплекс будівель 1883–1910 має статус пам'ятки арх-ри місц. значення) та цегел. з-ди. 1871–79 у М. Кондратьєва проводив літні місяці композитор П. Чайковсь­кий (1967 відкрито погруддя), який присвятив низів. господарю п'єсу для фортепіано «Вечірні примари», господині – «Салонний вальс», їхній дочці – «Вальс-дрібничку», гувернантці – «Сентиментальний вальс». Також у Кондратьєвих побували поет О. Апухтін, композитор С. Донауров та ін. культурні діячі. 1874 відкрито однокласне уч-ще. Від 1880 Н. належали поміщикам Сухановим. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – у складі Сум. округи; 1932–39 – Харків., від 1939 – Сум. обл. 1926 проживали 3753 особи. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 152-х жертв; 2008 освячено пам'ят. знак), зазнали сталін. репресій. Від 10 жовтня 1941 до 18 серпня 1943 – під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 709 воїнів-земляків, з них 299 загинули (1981 споруджено меморіал Слави). 1947–60 у садибі Кондратьєвих діяв дит. будинок. Від 1953 донині вироб­ляє електроенергію Низів. ГЕС. Від 1956 – смт. Є с.-г. підпр-во «Урожайна країна», елеватор «Зернова індустрія», нафтобаза «Надія». У Низів. лісництві охороняються заказники місц. значення Ворожбянський і Журавлиний. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, музей П. Чайковського, муз. школа; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. З Н. пов'язані життя та діяльність письменника І. Снєгірьова.

Літ.: Комаров В. В. Кондратьевы. Род воинов и благотворителей: Истор.-биогр. очерк. С., 2005; Мій край Слобожанський. Сумський район: Зб. істор.-краєзн. матеріалів. К., 2006.

О. І. Середа

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю