Низкиничі — Енциклопедія Сучасної України

Низкиничі

НИ́ЗКИНИЧІ – село Володимир-Волинського (до липня 2020 – Іваничівського) району Волинської області. 2020 у складі Грядів. сільс. ради зараховано до Нововолин. громади. Н. знаходяться за 95 км від обл. центру, 20 км від смт Іваничі, 19 км від м. Володимир-Волинський; прилягають до сх. околиць м. Нововолинськ (оби­два – Волин. обл.). Пл. 8,2 км2. За переписом насел. 2001, проживала 731 особа; переважно українці. Н. вперше згадуються 1545 в ревізії Володимир. замку. Здавна селом володіла укр. і польс. шляхет. родина Киселів, яка звела тут замок (збереглися рештки земляних укріплень). Після Люб­лін. унії 1569 навколишні землі від Великого князівства Литовського відійшли до Польщі. Між 1621 і 1627 київ. і брацлав. воєвода А. Кисіль заснував православ. монастир Покрови Пресвятої Богородиці (від 1698 діяв як уніатський; у 1830-х рр. закрито, 1997 відновлено УПЦ МП як Успенський). До 1643 була зведена цегляна Покров. церква (нині Успенська; па­м'ятка арх-ри нац. значення). Храм хрещатий у плані, п'ятидільний і п'ятиверхий. Вхід. портал оздоб­лений білокам'яним ренесанс. різьбленням. Спочатку у крипті поховали А. Киселя, а потім і його родичів. Побл. церкви – дере­в'яна дзвіниця (2-а пол. 17 ст.). Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. перемир'ям 1667 Н. залишилися у складі Польщі. Після 3-го поділу Польщі 1795 – у межах кордонів Рос. імперії. Відтоді – село Володимир. пов. (до 1939) Волин. губ. (до 1920). У 19 – на поч. 20 ст. Н. належали до Грибовиц. воло­сті. 1885 було 56 дворів, проживали 408 осіб; наприкінці 19 ст. – відповідно 76 і 555. У 1921–39 – знову в складі Польщі (за Ризьким мирним договором; Волин. воє­вод­ство), від 1939 – УРСР. Відтоді – село Волин. обл.; 1940–46 – Пориц., 1946–57 та 1966–2020 – Іваничів., 1957–62 – Нововолин., 1962–66 та від 2020 – Володимир-Волин. р-нів. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Жит. зазнали сталін. репресій. У Н. – заг.-осв. школа, фельдшер.-акушер. пункт.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року). Т. 2. Вінніпег, 1986.

М. Ю. Косаковська

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. Ю. Косаковська . Низкиничі // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72131 (дата звернення: 23.10.2021)