Низова Емілія Миколаївна — Енциклопедія Сучасної України

Низова Емілія Миколаївна

НИЗОВА́ Емілія Миколаївна (24. 12. 1929, с. Грушівка, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. – 02. 08. 1997, Запоріжжя) – скульпторка. Дружина В. Дубиніна. Чл. НСХУ (1967). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (нині Дніпро, 1953), навч. у Львів. ін-ті приклад. та декор. мист-ва (1953–54; викл. І. Якунін), закін. Харків. худож. ін-т (1960; викл. М. Рябінін). Працювала скульп­торкою на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті (1961–97). Виконувала станкові жанр. та монум.-декор. композиції, деякі – у спів­авт. із чоловіком. Творчості Н. притаманне оптиміст. світовідчуття, лаконізм форм, геом. стилізація, ритм. виразність, різноманітність тем. Авторка низки пам'ятників у дусі комуніст. ідеології. Учасниця обл., всеукр. мист. виставок від 1961. Персон. – у Запоріжжі (1977). Деякі твори зберігаються у Запоріз. ХМ. Тв.: станк. композиції – «Єдність», «За незалежність» (спів­авт.; обидві – 1961), «Гайдамаки» (1964), «Подружки», «Фронтовими шляхами» (спів­авт.), «Бандуристка» (усі – 1965), «Свинарка» (1966), «Сталевар» (1967, спів­авт.), «Подруги» (1969), «Дніпробудівники» (1970, спів­авт.), «В'єт­намка» (1971), «Соняшники» (1972), «Літо», «Юні футболісти» (обидві – 1973), «Піонери» (1974), «Радистка» (1975), «Ася» (1976), «У дні блокади (Поетеса О. Берггольц)» (1982), «Студентка» (1980-і рр.).

Літ.: Е. М. Низова. Персональна художня виставка: Каталог. З., 1977; Художники Запоріжжя. Персональні художні виставки: Каталог. З., 1979; Латанский С. Память, запечатленная в бронзе // Индустр. Запорожье. 1997, 7 окт.; Алексєєва О. Професійне мистецтво Запоріжжя: на зламі часів // ОМ. 2008. № 3.

Т. П. Гончаренко


Покликання на статтю