Никодимов Яків Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Никодимов Яків Іванович

НИКОДИ́МОВ Яків Іванович (19. 12. 1908, Київ – 24. 12. 1982, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) – живописець, педагог. Чл. СХУ (1938). Виховувався у дит. будинку. Закін. Київ. худож. ін-т (1932; викл. В. Денисов, Ф. Красицький, Ф. Кричевський, К. Трохименко). Відтоді працював у Луган. худож. уч-щі викл. живопису. Під час окупації міста в роки 2-ї світ. вій­ни переховувався в селах, де створював ікони й портрети на замовлення. 1943 у звільненому від німців місті організував худож.-скульптурну майстерню. Від 1949 – у Жданові; один із засн. місц. т-ва художників. У 1950–70-і рр. керував студією образотвор. мист-ва Палацу культури з-ду «Азовсталь». Серед вихованців – О. Ковальов, Є. Скорлупін, Ю. Муравйов, О. Бондаренко, Т. Лисенко, В. Миски-Оглу. Осн. галузі – станк. та акварел. живопис. Автор жанр. картин та пейзажів. Учасник всеукр. мист. виставок від 1944. Окремі твори зберігаються в Луган. ХМ та Маріуп. краєзн. музеї.

Тв.: «Страта молодогвардійців», «Донецький степ» (обидва – 1944), «Криголам» (1955), «Кавказ» (1950–70-і рр.), «Любителі поезії» (1964), «Раціоналізатори» (1964–65), «Вручення ордена Південній Магнітці» (1967).

Т. Ю. Булі

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Т. Ю. Булі . Никодимов Яків Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72185 (дата звернення: 25.09.2021)