Никон — Енциклопедія Сучасної України

Никон

НИ́КОН (Когутовський Никон Михайлович; 05. 04. 1875, с. Янишівка Таращан. пов. Київ. губ., нині Іванівка Ставищен. громади Білоцерків. р-ну Київ. обл. – 01. 11. 1937, м. Умань Київ., нині Черкас. обл.) – священик (ієрей). Народився в сі­м'ї янишів. псаломника; його два брати також були священиками (зокрема Андрій: 1883–1913 – у с. Побійна Уман. пов., нині Уман. р-ну, 1913–18 – в Уман. Свято-Успен. соборі). Навч. в Уман. духов. уч-щі (1887–89), закін. Одес. духовну семінарію (1900). У 1901–20 – настоятель церкви Пресвятої Покрови Божої Матері у с. Нечаївка Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. (нині Кропивниц. р-ну Кіровогр. обл.); водночас 1909–10 служив у церкві мучеників Сергія та Вакха в с. Олександрівка Нечаїв. волості (нині Обертасове Кропивниц. р-ну). 1908–11 у Нечаїв. церк.-парафіял. школі, де вчителював Н., здобував початк. освіту майбут. письменник Ю. Яновський. У 1920-х рр. як «політично неблагонадійного» вислано до Умані, де нелегально здійснював богослужіння та церк. обряди. 10 жовтня 1937 заарешт. разом зі священиками Даміаном (Бучинським), Нікітою (Ганжою), Діомидом (Крижанівським) в уман. передмісті під час зборів, на яких віряни та духовенство вимагали від влади відмінити закриття храму Святої Трійці. 15 жовтня того ж року їх засудили до смерт. кари. 28 жовтня 1997 на засіданні Священного Синоду УПЦ МП Н. канонізовано як священномученика. Відтоді поминається у дні пам'я­ті Собору новомучеників і сповідників Черкаських (13 травня), а також від 2018 – у дні пам'яті Собору Уманських святих (у вівторок 1-го тижня після Святої Трійці). 2014 побл. будівлі колиш. Уман. в'язниці (нині рай. прокуратура), де 1937–38 був страчений 41 священнослужитель, освячено хрест. 2016 у Спасо-Вознесен. храмі у м. Бобринець Кіровогр. обл. був названий новий приділ на честь преподобномученика Миколая (Ащеп'єва), священномученика Н. і мученика Валентина (Кононенка).

Літ.: Новомученики Черкаські: життя, подвиги, страждання. Чк., 2009; В пам'ять новомучеників і сповідників землі Уманської: Біобібліогр. довідка. Умань, 2014.

А. І. Шушківський


Покликання на статтю