Никорак Олена Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Никорак Олена Іванівна

НИКОРА́К Олена Іванівна (16. 05. 1948, с. Космач Косів. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – мистецтво­знавець, етнограф, майстриня ткацтва та писанкарства. Канд. істор. н. (1987), д-р мистецтво­знавства (2006), проф. (2015). Чл. НТШ (1996). Обл. премія ім. С. Гординського (2012). Чл. НСХУ (1987). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1977; викл. Я. Запаско, В. Овсійчук, Ю. Скандаков, М. Токар). Працювала 1969–72 викл. Луцької худож. школи; 1977–79 – художник Луцького меланж. комбінату; від 1979 – в Ін-ті народознавства НАНУ (Львів): від 2016 – пров. н. с. відділу нар. мист-ва; водночас від 2008 – проф. каф. дизайну та основ арх-ри Нац. ун-ту «Львів. політехніка»; за сумісн. в Ін-ті мист-в Прикарп. ун-ту (Івано-Франківськ): 2008–10 – проф. каф. дизайну, 2010–11 – зав. каф. декор. і приклад. мист-ва; від 2016 – проф. каф. культурології та мист. освіти Дрогоб. пед. ун-ту (Львів. обл.). Учасниця істор.-етногр. і мистецтвозн. експедицій на Бойківщину, Лемківщину, Покуття, Поділля, Буковину, Волинь, Подніпров’я, Слобожанщину, Полісся (зокрема до переселенців із Чорнобил. зони). Досліджує нар. ткацтво, килимарство, ліжникарство, вишивку; творчість художників декор.-ужитк. мист-ва. Авторка низки статей в ЕСУ, вид. «Мала енциклопедія українсь­кого народознавства» (Л., 2007). Уклала альбом «Ганна Вінтоняк» (Л., 2011). Створює гобелени («Золоторогий олень», 1977; «Карпат­ський вересень», 1979) та писанки (від 1980). Учасниця міських, обл., всеукр. худож. виставок від 1977. Окремі роботи зберігаються в музеях Львова, Запоріжжя, а також РФ, Польщі, Німеччини, Австрії, Канади, США, Бразилії, Арґентини, Австралії.

Пр.: Сучасні художні тканини Українських Карпат. К., 1988; Традиційне українське ліжникарство // Наук. зап. НТШ. Пр. Секції етнографії і фольклористики. Л., 1995. Т. 230; Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. історична. 2003. Вип. 38; Українська народна тканина ХІХ–ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Ч. 1. Ін­тер’єрні тканини (за мат. Зх. обл. України). Л., 2004; Фольклорні мотиви в українському дизайні одягу // Мистецтво­знавство’07. Л., 2007. № 1; Українські народні взористі тканини: порівняльна характеристика // Наук. зап. НТШ. Пр. Секції етнографії і фольклористики. Л., 2010. Т. 259; Антін Будзан – учитель і духовний наставник // Мистецтвознавство’11. Л., 2011; Особливості декору гуцульських запасок: типи, осередки // Карпати: людина, етнос, цивілізація. 2012. № 4; Михайло Станкевич – дослідник теорії декоративного мистецтва // Народозн. зошити. 2018. № 2.

Літ.: I. Turnau. Elena Ĭvanovna Nykorak, Sučasni chudožni tkanyny Ukrains’kych Kar­pat // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. Warszawa, 1990. № 3–4; Стельмащук Г. Дослідниця українського народного ми­стецтва Олена Никорак // Народозн. зошити. 2018. № 5; Сапеляк О. Етнологічні розсліди доктора мистецтвознавства Олени Никорак // Там само.

В. І. Горинь

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. І. Горинь . Никорак Олена Іванівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72219 (дата звернення: 17.10.2021)