Новаковська Надія Петрівна — Енциклопедія Сучасної України

Новаковська Надія Петрівна

НОВАКО́ВСЬКА Надія Петрівна (12. 05. 1925, м. Карсун, нині смт Ульянов. обл., РФ – 24. 09. 2013, Київ) – архітектор. Дружина В. Моісеєнка. Канд. арх-ри (1971). Чл. НСАУ (1960-і рр.). Закін. Київ. худож. ін-т (1951; майстерня О. Вербицького). Працювала токарем-металістом на військ. з-ді у Ташкенті (1942); в НДІ історії й теорії арх-ри Академії арх-ри УРСР (Київ, 1951–85): ст. н. с. Наук. дослідж. – арх-ра України 2-ї пол. 17 – серед. 19 ст. Авторка низки статей з питань історії арх-ри й образотвор. мист-ва України. Брала участь у підготовці видань «Памятники архитек­туры Украины» (1954), «Питання історії архітектури та будівельної техніки України» (1959), «Суми» (1966), «Українське мистецтво­знавство» (1969; 1974; усі – Київ), «Материалы к Биографическому словарю архитекторов народов СССР» (Москва, 1981–90). Спів­авторка проектів Монумента-музею боротьби народів за мир (1951), Деснян., Дніпров., Ічнян. і Мезин. природ. парків (1979–80).

О. В. Щербік

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. В. Щербік . Новаковська Надія Петрівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72240 (дата звернення: 26.10.2021)