Новак Михайло — Енциклопедія Сучасної України

Новак Михайло

НО́ВАК Михайло (21. 11. 1919, с. Вишній Орлик, нині Пряшів. краю, Словаччина – 07. 06. 2015, м. Кошице, Словаччина) – педагог, громадсько-культурний діяч. Доц. (1961). Закін. г-зію в Ужгороді (1938), філос. ф-т Ун-ту Я. Коменського у Братиславі (1957). Працював у нотаріаті с. Велятин (нині Хуст. р-ну Закарп. обл., 1938–42). Під час 2-ї світ. вій­ни 1944 інтернов. до Німеччини. 1946–50 – секр. Місц. нац. ком-ту в с. Плавеч; 1950–52 – Окруж. нац. ком-ту в м. Сабинів (нині обидва – Пряшів. краю); 1952–54 – ред. ж. «Дружно вперед»; 1955–85 викладав укр. мову на пед. та філос. ф-тах Ун-ту П. Шафарика (м. Пряшів): 1957–81 – зав. каф. укр. мови і літ-ри, водночас 1959–65, 1967–70 – заст. декана. Досліджував проблеми методики викладання укр. мови в осн. і серед. школах. Видав «Методику викладання української мови у 1–5 класах» (1965) та 11 підручників і метод. посібників з укр. мови для всіх типів шкіл, зокрема «Буквар» (1986, 1994). Спів­авт. посібника «Як правильно говорити і писати» (1990). Редагував наук. зб. пед. ф-ту «Славістика», упорядкував 14 томів зб. «Наукові записки» (ЦК Культур. союзу укр. трудящих). Голова контрол.-ревіз. комісії ЦК Культур. союзу укр. трудящих (1979–85; усі – Пряшів).

М. І. Мушинка

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. І. Мушинка . Новак Михайло // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72263 (дата звернення: 17.10.2021)