Нова Шотландія — Енциклопедія Сучасної України

Нова Шотландія

НОВА́ ШОТЛА́НДІЯ (Nova Scotia; франц. – Nouvelle-Écosse, англ. – New Scotland) – провінція у східній частині Канади. Пл. 55,3 тис. км2. Більша частина тер. знаходиться на однойм. п-ові, у складі також о-в Кейп-Бретон (10,3 тис. км2) і бл. 3800 прибереж. о-вів. Межує на Пн. Зх. з провінцією Нью-Брансвік, з якою сполучається вузьким перешийком. Узбережжя омивається затоками Фанді на Зх., Св. Лаврентія – на Пн. і водами Атлантич. океану на Пд. та Сх. Насел. 923 598 осіб (2020). Офіц. мови: англ. (92,5 % осіб) і франц. Реліг. громади: католики – 33 %, віряни Об’єднаної Церкви Канади – 12 %, англікани – 11 %, баптисти – 9 % та ін. Майже 22 % мешканців є атеїстами. Столиця – м. Галіфакс (403 тис. осіб). Історично тер. сучас. Н. Ш. поділялася на 18 графств. Нині у складі провінції – 50 муніципалітетів. Першими європейцями, що ді­сталися берегів Н. Ш. 1497, стала команда ґенуез. мореплавця і купця Дж. Кабота, який дав істор. назву регіону – Акадія. Першу постійну колонію на теренах Н. Ш. (і всієї сучас. Канади) під назвою Порт-Ройял (сучасне м. Аннаполіс-Ройял) заснували 1605 франц. переселенці. 1629–32 землі п-ова Н. Ш. та о-ва Принца Едварда перебували у власності шотланд. дворянина В. Александера, тоді ж отримали сучасну назву. Тривалий період ця тер. була об’єктом суперечок між Францією та Великою Британією. Впродовж 18 ст. британці остаточно витіснили французів із Н. Ш. Інтенсивне заселення колонії у цей період відбувалося за рахунок переселенців із Нової Англії та шотланд. іммігрантів. Після перемоги США у вій­ні за незалежність до Н. Ш. виїхало бл. 33 тис. лоялістів (мешканців амер. колоній, які лишилися відданими британ. королю). 1848 Н. Ш. стала першою британ. колонією, що отримала право мати власний, т. зв. відповідальний (тобто підзвітний парламенту) уряд. 1867 уряд Н. Ш. прийняв рішення про входження до складу Канад. конфедерації. Нині Н. Ш. на рівних засадах з рештою провінцій Канади входить до її складу на правах суб’єкта федерації. Осн. формами рельєфу є підняття Кейп-Бретон із найвищою точкою провінції – г. Вайт-Гілл (532 м), Авалон. та Атлантична височини, а також узбережжя затоки Фанді – вузька смуга берегових ландшафтів, що поєднує абразивні та акумулят. форми (урвисті скельні виступи і широкі пляжі). У затоці Фанді спостерігається найінтенсивніша у світі припливно-відпливна діяльність; вис. припливів є однією з найвищих у світі й сягає 13 м. Н. Ш. розташ. у помір. клімат. поясі. Попри те, що провінція майже з усіх боків оточена водою, клімат є ближчим до вологого континентал., ніж до мор. типу (лише невелика область у пд. частині п-ова Н. Ш. має клімат океаніч. типу). Середні добові т-ри січня становлять -3 – -5 °C, липня – +16 – +18 °C. Середньорічна кількість опадів варіюється від 1000 мм на Пн. Сх. до 1400 мм на Пд. У Н. Ш. – понад 3000 озер та кілька сотень річок. Серед найбільших річок – Сент-Мері, Мерсі, Шубенакаді, Марджері; озер – солоне Бра-д’Ор на о-ві Кейп-Бретон та прісне Россіньоль на п-ові Н. Ш. Внаслідок актив. госп. освоєння більшість давніх масивів широколистяних лісів були вирубані, частково збереглися у пн. частині о-ва Кейп-Бретон. Вторинні лісові насадження складаються переважно з хвойних порід. На безлісих кам’янистих ділянках – мохи, лишайники, чагарники, верес, папороть тощо. Найродючіші ґрунти зосереджені у низовин. р-нах, переважно вздовж узбережжя затоки Фанді та протоки Нортумбрія. Типовими представниками тварин. світу є лось звичайний, олень білохвостий, ведмідь-барибал, койот, лисиця звичайна, єнот звичайний, куниця-рибалка, горностай, кріт-зірконіс, американська норка, ондатра, кілька видів білок та ін. На тер. Н. Ш. діють 3 нац. парки: «Сейбл-Айленд», «Кейп-Бретон Гайлендс» та «Кеджімкуджік». Серед об’єктів світ. природ. спадщини ЮНЕСКО – істор.-культур. парк Ґран-Пре, Скелі зі скам’янілостями в Джоґґінсі. Економіка Н. Ш. характеризується високим рівнем розвитку, хоча за багатьма показниками провінція відстає від ін. регіонів Канади. Станом на 2018 ВВП на одну особу складає 46,2 тис. дол., що є одним із найнижчих по­казників серед канад. провінцій. Основою екон. зростання тривалий час були галузі первин. сектору – рибальство та лісозаготівля, видобуток кам’яного вугілля, гіпсу, солі, бариту. Експорт деревини, риби та морепродуктів досі лишається гол. джерелом валют. надходжень. Н. Ш. відома також як експортер дикорослих ягід. Останнім часом набула розвитку нафтовидобувна пром-сть на океаніч. шельфі. У с. госп-ві переважають молочне скотарство та птахівництво. Найбільше фермер. госп-в сконцетровано у долині р. Аннаполіс та в окремих р-нах на Пн. країни. У 2-й пол. 20 ст. у провінції поступово розвивалася переробна пром-сть, зокрема чорна металургія, вироб-во продуктів харчування (особливо переробка риби), деревообробна та целюлозно-паперова пром-сть, а також вироб-во автомоб. шин. У Н. Ш. діють 3 з-ди франц. компанії «Michelin», що є найбільшим роботодавцем у секторі перероб. пром-сті провінції. У Галіфаксі діють підпр-ва оборон. комплексу Канади. Важливе значення мають підпр-ва енергет. сектору. Поряд із ТЕС, на тер. Н. Ш. діє унікал. припливно-відпливна електростанція на р. Аннаполіс потуж. 20 мВт. В останні десятиріччя стрімко розвивається невироб. сектор, у якому провідну роль відіграє туризм – м. Галіфакс та Сідней регулярно приймають міжнар. круїзні лайнери (бл. 330 тис. відвідувачів щороку). Також стрімко розвивається сектор інформ. технологій. Галіфакс є важливим залізнич. та мор. транспорт. вузлом Канади. На тер. Н. Ш. зосереджені 87 нац. істор. пам’яток Канади, серед яких найвідомішими є реконструкція першого поселення Порт-Ройял (м. Аннаполіс-Ройял), фортеця Луїсбурґ на о-ві Кейп-Бретон і Цитадель Галіфакса. До об’єктів світ. істор. спадщини ЮНЕСКО віднесено давнє м. Луненбурґ, де збереглася автентична арх-ра колоніал. поселення. Також об’єктами ЮНЕСКО є біосфер. просвітн. центр «Південно-Західна Нова Шотландія», зоряний заповідник «Акадійське небо». Важливим туристич. об’єктом є рибац. с-ще Пеґґі Коув зі знаменитим маяком-поштою. Найвідоміші музеї: Атлантич. мор. музей у Галіфаксі, Центр абориген. спадщини Ґлускап, Афроканад. культур. центр Н. Ш. У провінції – 10 ун-тів (найбільші з них – Делгаузі, Кінґз-Коледж та Сент-Мері у м. Галіфакс та Ун-т Кейп-Бретон у Сіднеї). Серед видат. діячів, які народилися або мешкали на тер. Н. Ш., – винахідники А.-Ґ. Белл (запатентував перший телефон) і Ч. Фенерті (винайшов деревний процес виготовлення паперу), вчений-фізик В. Бойл (лауреат Нобелів. премії 2009), низка муз. виконавців (Г. Сноу, Д. Догерті, Е. Мюррей, С. Мак-Лахлен, Дж. Кеньон та ін.). Перші укр. іммігранти прибули до Н. Ш. ще 1891. Нині у провінції мешкає бл. 7,5 тис. українців. У м. Галіфакс діє осередок КУКу.

Ю. С. Брайчевський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Ю. С. Брайчевський . Нова Шотландія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72279 (дата звернення: 24.09.2021)