Нова Гребля — Енциклопедія Сучасної України

Нова Гребля

НОВА́ ГРЕ́БЛЯ – село Хмільницького (до липня 2020 – Калинівського) району Він­ницької області. Наприкінці 2017 з Новогребел. і Чернятин. сільс. рад утвор. Новогребел. сільс. об'­єд­нану територ. громаду (68,95 км2, 1684 особи), що 2020 була зарахована до Калинів. громади. Н. Г. знаходиться на р. Десна (Десенка; притока Південного Бугу), за 50 км від обл. центру та 25 км від м. Калинівка. Межує із селами Вінн. р-ну, зокрема й Старою При­лукою. За переписом насел. 2001, проживали 1258 осіб; станом на 1 січня 2019 – 1138 осіб; переважно українці. За 8 км на Пд. від Н. Г. обстежено давній курган. Село засн. у 17 ст. Спочатку виникла місцевість Кутище на правому березі Десенки. Потім через річку побудували греб­лю і почалося заселення лівого берега, а поселення назвали Н. Г. За адм. поділом 17–18 ст. – село Брацлав. воєводства. За Андрусів. договором 1667 навколишні землі повернуто під владу Польщі. 1672–99 – під контролем Ос­ман. імперії. 1735 селяни приєдналися до гайдамац. загонів. Піс­ля 2-го поділу Польщі 1793 – у складі Рос. імперії. 1793–96 – село Брацлав. намісництва; 1796–1923 – Київ., 1923–25 – Поділ. губ.; 1793–1846 – Махнів., 1846–1923 – Бердичів. пов. Тривалий час Н. Г. входила до Малочернятин. волості. На лівому березі Десенки росли значні ліс. масиви. Здавна, окрім землеробства, жит. займалися бондарством, теслярством і лісорозробками. Між Н. Г. і Старою Прилукою проживали переважно євреї-ковалі, тому цю частину назвали Ковальщина. Багато десятиліть селом володів поміщик Мединський. Від кін. 19 ст. 40 тис. дес. навколиш. земель належали нім. помі­щикові Меринґу. На поч. 20 ст. було 292 двори, мешкали 1628 осіб, функціонувала церк.-пара­фіял. школа, працювали цукр. з-д (засн. 1899), 5 кузень, вітряний млин. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – село Вінн. округи; від 1932 – Вінн. обл.; 1923–59 – Прилуц., Липовец. і Турбів., 1959–2020 – Калинів., від 2020 – Хмільниц. р-нів. 1923 було 497 дворів, проживали 2315 осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 86 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 313 односельчан. У брат. могилі поховано 126 воїнів-визволителів. На поч. 1970-х рр. проживали 1986 осіб. До 1980-х рр. проходила залізниця, що сполучала Вінницю і Калинівку з Погребищем та Уманню (за 5 км від се­ла функціонувала ст. Нова Гребля, відкрита 1871). До 1997 дія­ло ПТУ механізації с. госп-ва № 43. Нині працюють с.-г. підпр-ва «Агровінпром» і «Надія». У Н. Г. – заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, стаціонарне відділ. для проживання людей похилого віку «Затишок». Пам'ят­ка арх-ри нац. значення – цегл. Михайлів. церква (змурована 1861 у стилі пізнього класицизму на місці однойм. дерев'яного храму, що був зведений 1701). У плані має форму хреста, барок. купол піднятий над дахом високим світловим барабаном. Три входи в храм оформлено портиками, кожен із них – із 4-ма прямокутними в перерізі колонами, що тримають трикутні фронтони. Збереглися рідко вмонтовані в стіни та фриз барабана рельєфні керам. вставки, на склепіннях в інтер'єрі – розписи 19 ст. Серед видат. уродженців – поетеса, прозаїк, критик Н. Ткаченко, поети В. Борецький і М. Гедз; живописець, засл. художник України Л. Бессараба; учасник антибільшов. повстан. руху Карий (С. Явор­ський; відкрито пам'ят. знак).

Літ.: Похилевичъ Л. Сказанія о насе­ленныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1864; Біла Церква, 2005.

В. Л. Порхун, І. Є. Кравченко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Л. Порхун, І. Є. Кравченко . Нова Гребля // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72353 (дата звернення: 22.10.2021)