Нобель — Енциклопедія Сучасної України

Нобель

НО́БЕЛЬ – село Вараського (до липня 2020 – Зарічненського) району Рівненської області. 2016 Нобел. сільс. раду (підпорядк. села Дідів­ка, Котира, Млин) приєднано до Локниц. сільс. об'єднаної територ. громади. Н. знаходиться на п-ові (піщаній косі), на березі Прип'яті (притока Дніпра), побл. оз. Нобель, Нобельського національного природного парку та нац. природ. парку «Прип'ять-Стохід», за 215 км від обл. центру, 39 км від смт Зарічне, 16 км від с. Локниця, бл. 5 км від укр.-бі­ло­рус. кордону (на Пн.) й межі з Во­лин. обл. (на Зх.). Пл. 0,858 км2. За переписом насел. 2001, проживали 363 особи; станом на 1 січ­ня 2019 – 278 осіб; переважно українці. За різними версіями, назва походить: від давньоіндоєвроп. слова «небель», що означає вологу, воду, місце, звідки виходить вода; від лат. слова «нобеліс» – знаменитий, славний, великий, могутній; від першого поселенця з темним кольором шкіри – «небела». Досліджено одне з найбільших в Україні скупчень стоянок свідер. культури фінал. палеоліту Нобель та давньорус. городище (на думку вчених – м. Небель, що згадується в «Літописі Руському» під 1158). Виявлено артефакти дніпро-донец., тшинец.-комарів. і зарубинец. культур. 1262 в хроніках Галиц.-Волин. літопису записано, що тут відбулася битва між військом волин. князя Василька Романовича й литовцями. Пізніше Н. входив до Великого князівства Литовського (під владою турово-пінських князів), після Люблін. унії 1569 – до Польщі. У 16 ст. був знач. реліг. центром, де діяли Пре­ображен. чол. монастир і 5 церков зі школами. 1520 для Микол. церкви місц. майстри завершили переписувати Нобел. Четверо­євангеліє, що 1856 було вивезено у Вільно у новостворений Музей давнини, а нині зберігається у фон­дах б-ки АН Литви. У 16 ст. Н. зруйнували татар. загони. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 – м-ко Пінського пов. Мінської губ. Рос. імперії. Після польс. повстань 1831 та 1863 Н. належав рос. генералу Бєлоградову, пізніше – поміщику Ненарукову. У 2-й пол. 19 ст. було 120 дворів. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 1336 осіб, з них 361 єврей. На поч. 20 ст. діяли православна церква та синагога; мешканці займалися торгівлею, ремеслами, риболовлею і ліс. промислами. Під час 1-ї світ. вій­ни відбувалися кровопролитні бої між австро-угор. та рос. військами. Після її завершення у Н. залишилося 10 будинків. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–39 – у складі Польщі, від 1939 – УРСР. Від серпня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. Діяли рад. підпіл. групи. Нацисти вбили 20 жит. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 125 осіб, з них 68 загинули (встановлено обеліск). До серед. 1950-х рр. вели боротьбу загони ОУН–УПА. Донині збереглося багато давніх дерев'яних хат із вирізьбленими архаїч. соляр. знаками. У село час­то приїжджають фольклористи, які записують нар. пісні, а щоліта сотні людей з різних куточків України тут відпочивають та ловлять рибу. Розвинений зелений туризм. Від 1983 у Прип'ят. іхтіол. заказнику (3155 га) охороняють місця нересту ляща, сазана, судака та ін. видів риб, у Нобел. орнітол. заказнику (510 га) – місця гніздування різних переліт. водоплав. птахів. У Н. – заг.-осв. школа; клуб, публічно-шкіл. б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. 2003 засн. щоріч. всеукр. фестиваль гумору «Лауреат Нобельської премії». 2009–10 збудовано Свято-Преображен. церкву. Відкрито мемор. стелу та встановлено погруддя тракториста П. Ходневича, який 1971 загинув у вогні, рятуючи хліб. лан (щорічно на йо­го честь організовують рай. кубок із волейболу). Серед видат. уродженців – письменник С. Граховський (2013 до 100-річ. ювілею встановлено мемор. дошку).

Літ.: Описание церквей и приходов Минской епархии. Ч. 4. Пинский уезд. Минск, 1879; Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року). Вінніпег, 1986. Т. 2; Басараба В. Нобель на озері Нобель. Р., 2003; З історії сіл Зарічненщини. Зарічне, 2004; Нобель: Короткий турист. нарис. Зарічне, 2008; Зарічненщина. Зелений туризм. Нобель. Р., 2013; Зарічненщина: Духовні скарби регіону: Бібліогр. посіб. Зарічне, 2015; Нобель літописний: Біб­ліогр. розвідка. Зарічне, 2018.

В. М. Ташликович

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. М. Ташликович . Нобель // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72363 (дата звернення: 26.10.2021)