Нобелівська премія — Енциклопедія Сучасної України

Нобелівська премія

НО́БЕЛІВСЬКА ПРЕ́МІЯ – міжнародна відзнака. Названа на честь її засн. – швед. інж.-хіміка, винахідника і промисловця А. Нобеля (1833–96). Згідно із заповітом, увесь його капітал (31 млн швед. крон) було переведено в акції, облігації та позики, прибуток від яких ділять на 5 рівних ча­стин і щорічно присуджують у вигляді премій за праці в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літ-ри, а також за діяльність у справі зміцнення миру. 1968 Нац. банк Швеції з нагоди свого 300-ліття заснував ще одну Н. п. – за праці в галузі економіки. Лауреату Н. п. вручають золоту медаль із зображенням А. Нобеля і відповід. написом, диплом і чек на суму, розмір якої залежить від щоріч. прибутку Нобелів. фонду (2019 вона становила 9 млн швед. крон – бл. 950 тис. дол. США). Премії присуджують: Королів. АН Швеції (з фізики, хімії, економіки), Королів. Каролін. мед.-хірург. ін-т у Стокгольмі (з фізіології або медицини), Швед. академія (з літ-ри), а також спеціально створ. Нобелів. ком-т стортинґу (парламенту) Норвегії (за діяльність у зміцненні миру). Участь Норвегії в присудженні премії має істор. підґрунтя – до 1905 обидві країни були однією державою (швед.-норв. унія). По­смертно Н. п. не присуджують. Право висувати канд. на здобуття Н. п. мають особи, коло яких визначене положенням про кожен вид Н. п. Щорічно одноразово конфіденційно обирають по 6 фахівців із різних країн у відповід. галузях для висування канд. на наступ. рік (до 1 лютого подання надсилають у відповідні ком-ти з Н. п.). Обговорення представлених праць і голосування відбуваються таємно, розбіжності по кандидатурах до протоколів засідань не заносять. У пресі публікують тільки рішення щодо премій і їхнє коротке мотивування (окрім премій у справі зміцнення миру), що не підлягають оскарженню. Урочисті церемонії вручення Н. п. проводять 10 грудня – у річницю смерті А. Нобеля (у Швеції ця дата збігається з офіц. днем підняття держ. прапора). Премії в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літ-ри, економіки вручає в Стокгольмі король Швеції, за діяльність у зміцненні миру – голова Норвез. нобелів. ком-ту в Осло в присутності короля Норвегії. Вручення перших премій відбулося 1901. Серед лауреатів Н. п. є особи, життя та діяльність яких пов’язані з Україною: І. Мечников (1908), З.-А. Ваксман (1952; обидва – з фізіології або медицини), І. Тамм (1958), Л. Ландау (1962; обидва – з фізики), Ш.-Й. Агнон (1966, з літ-ри), С. Кузнець (1971, з економіки), Р. Гоффман (1981, з хімії), Г. Шарпак (1992, з фізики), С. Алексієвич (2015, з літ-ри); у різний час на здобуття Н. п. висували кримськотатар. культ.-осв. діяча, педагога та письменника Ісмаїл-бея Гаспринського, укр. поетів і письменників І. Франка, П. Тичину, М. Бажана, І. Багряного, У. Самчука, Олеся Гончара та ін.

Літ.: Е. Bergengren. Alfred Nobel. The Man and his Work. London, 1962; Лауре­аты Нобелев. премии. Т. 1–2. Москва, 1992; Сульман Р. Завещание Альфреда Нобеля: история Нобелевской премии. Мос­ква, 1993; Левченко О. С. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. Т., 2000; 2003.

В. Ф. Смолянюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Ф. Смолянюк . Нобелівська премія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72366 (дата звернення: 18.09.2021)