Нірвана — Енциклопедія Сучасної України

Нірвана

НІРВА́НА (у перекл. зі санскриту – затухання) – одне з головних понять індійської релігійно-філософської традиції, що позначає стан згасання усіх мирських бажань людини, її вивільнення й порятунку. В індій. дгармічних ученнях – буддизмі, джайнізмі, індуїзмі та сикхізмі – сотеріолог. ідеал, найвищий стан, якого може досягнути людина, належно практикуючи, і, завдяки якому, вона звільнюється від наступ. народжень у світі сансари. Сутніс. ознаками останньої є страждання і неавтентичне буття. Витоки вживання Н. у сотеріолог. сенсі сягають 6 ст. до н. е. і збігаються з добою шраманів, тобто середовищем неортодоксал. ведійських профес. шукачів духов. істини (напр., адживіки, джайни, буддисти). Саме в цей час в Індії з’явилася філософія. Вважають, що заснов­ники джайнізму (Вардгамана, він же – Магавіра, Джина, Тиртханкар) та буддизму (Сиддгартха Ґаутама, він же – Будда Шак’я­муні) досягли Н. У джайнізмі відомий мислитель Кундакунда (3–4 ст.) у трактаті «Ніяма-сара» під Н. розуміє стан сиддг, тобто досконалих душ, які позбулися тілес. оболонки. В індуїзмі Н. набуває сотеріолог. значення у давньоіндій. епосі «Магабгарата» (напр., у таких частинах епосу як «Бгаґавадґіта», «Мокшадгарма»), є в пуранах («Курма пурані», «Лінґа пурані»), йогіч. текстах («Шива самгіті»). Окрема упанішада, призначена для індій. аскетів (санньясинів), так і називається «Нірвана упанішада». Як йоґін у «Бгаґавадґіті», так й аскет у «Нірвана упанішаді», досягаючи Н., вступають у трансцендентні стосунки з Абсолютом: Крішною – у першому випадку, й Брагманом – у другому. В обох згаданих текстах підкреслюється таємничість учення про Н. У сикхізмі під Н. розуміють вічне блаженство, якого досягає душа відданого під час її злиття з Господом. У джайнізмі, індуїзмі, сикхізмі Н. поступається або спів­існує з ін. спец. термінологією (насамперед мокша) для позначення сотеріолог. ідеалу. Натомість у буддизмі, для якого характерні найповніші уявлення про Н., саме за ним закріпилося ключове позначення остаточ. мети людини.

Ю. Ю. Завгородній

Н. у буддизмі – поняття буддійської думки, що позначає істинно реальне буття на противагу сансарі – мирському буттю. Якщо гол. ознакою світу сансари є страждання, то його відсутність є провід. ознакою Н. Таким чином, досягнення Н. є гол. сотеріолог. метою буддизму. Існує декілька тлумачень етимології терміна. У тексті «Аттхакаваґґи» (одному із розділів «Суттаніпати») Н. образно змальовано як стан, що настає, коли «вітер задмухав по­лум’я [пристрастей, які спричиняють страждання, насамперед це “три отрути”: жадоба, гнів та невідання]». Однак більш точним вважають образ пасив. згасання полум’я в олій. світильнику через вичерпання палива, що його живило. Існують також ін. варіанти тлумачення слова Н., що базуються на таких етимолог. припущеннях, як «відсутність бажань», «вихід з лісу». Н. як «припинення страждання» є третьою з Чотирьох шляхетних істин буддизму: істина страждання (duḥkha-satya), істина причини [страждання] (samudaya-satya), істина припинення [страждання] (nirodha-satya) та істина шляху [до припинення страждання] (mārga-satya). Згідно з наріжним буддій. вченням про «не-“я”», «неіснування/відсутність “я”» (anātman), з точки зору реальності наше «я» є ілюзією, натомість реально існує лише струмінь психофіз. елементів – дгарм (dharma). Усі дгарми належать до однієї з 2-х категорій – зумовлених (saṁskṛta) чи незумовлених (asaṁskṛta). Класифікація школи тхеравада містить 82 дгарми: 81 зумовлену та одну незумовлену – Н. У класифікаціях певних шкіл до категорії незумовлених дгарм належать ін. дгарми. За змістом усі ці дгарми відповідають буддій. уявленню про незумовлене буття і є, таким чином, результатом більш доклад. аналізу однієї реальності – Н. Зокрема, у більш пізніх класифікаціях чітко помітно, що онтолог. субстратом Н. є порожнеча/простір-акаша (ākāśa). Із цією ідеєю по­в’язане характерне для буддизму метафоричне порівняння Н. з небом-акаша (палі ākāsa): напр., у вірші № 82 «Про аргатів» з палійської «Дгаммапади» долю аргата порівнюють із політом птаха у небі, що не залишає за собою сліду. Аргат як адепт, що до кінця пройшов шлях удосконалення, більше не повертається у світ сансари, його перенародження припиняються (його «слід» у бутті зникає, як слід птаха у небі). Те, що сансара, на противагу Н., є світом перенароджень, відображено у китай. перекладі цього терміна, що буквально означає «народження-та-смерті». Існує уявлення про «Н. із залишком» (sopadhiśeṣanirvāṇa) – Н., досягнута Буддою в момент просвітлення під деревом бодгі, і «Н. без залишку» (anupadhiśeṣanirvāṇa або nirupadhiśeṣanirvāṇa) – парінірвана Будди, а також про «остаточну Н. шарір [Будди]» (śarīrapa­rinirvāṇa) – коли зі світу остаточно зникають будь-які сліди присутності у ньому Будди (зокрема його шаріри, що зберігаються у ступах тощо). Згідно з твердженням видат. індій. мислителя магаяни, засн. школи мадг’ямака, Наґарджуни, «сансара – це і є Н.». Воно спирається на логіч. умовивід: позаяк речі світу сансари є зумовленими, вони реально не існують, але оскільки вони реально не існують, то просто нічому і нікому зазнавати страждання, а значить, страждання не може існувати, а світ, де немає страждання, це і є Н. Отже, сансара і Н. «не відрізняються ані на волосинку». Сансара та Н. не утворюють одне ціле, а є одним цілим, однією реальністю. Їх розрізнення є суто абстрактним. Буддій. класифікація дгарм виходить із того, що всі дгарми є дгармами свідомості, відповідно, Н. є «порожнечею» (акаша) свідомості, яку в буддій. літ-рі також порівнюють із дзеркалом. У цьому сенсі Н. виступає як звільнення свідомості. Через це у більш пізній традиції, напр., у школі чань-дзен у центрі уваги опиняється не так Н., як просвітлення. Оскільки у звичай. вжитку вислів «піти у Н.» набув значення «померти» («упокоїтися»), у школі чань-дзен був іроніч. вислів, що належить наставнику Ма-цзу Дао-і: найстрашніше, це піти у Н., так і не досягнувши просвітлення.

Літ.: Nyanatiloka. Buddhist Dictionary. Manual of Buddhist Terms and Doctrines. Kandy, 1980; Щербатской Ф. И. Избран­ные труды по буддизму. Москва, 1988; S. Collins. Nirvana and Other Buddhist Felicities. Utopias of the Pali Imaginaire. Cambridge, 1998; P. Williams. Mahāyāna Buddhism: the Doctrinal Foundations. 2nd ed. London; New York, 2009; R.-E. Bus­well Jr., D.-S. Lopez Jr. The Princeton Dictionary of Buddhism. Princeton; Oxford, 2014; Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. К., 2015; 2020.

А. Ю. Стрелкова


Покликання на статтю
Ю. Ю. Завгородній А. Ю. Стрелкова . Нірвана // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72408 (дата звернення: 20.09.2021)