Ніобієві руди — Енциклопедія Сучасної України

Ніобієві руди

НІО́БІЄВІ РУ́ДИ – металічні корисні копалини, що містять ніобій у такій кількості, що визначає доцільність промислового вилучення цього металу або його сполук. Поклади Н. р. пов’я­за­ні із сублуж. та лужними породами. Виділяють 2 осн. геол.-пром. типи родовищ Н. р.: ендогенні (пов’язані з рідкіснометаліч. лужними та сублуж. гранітами, граносієнітами, пег­ма­титами, метасоматитами, карбонатитами, лужними ультраоснов. породами, агпаїтовими нефелін. сієнітами, лужними ефузивами) та екзогенні (лінійні й площадні кори вивітрювання карбонатитів і колумбітонос. гранітів і алювіал., делювіально-елювіал., озерні та флювіал. розсипи). Гол. мінерали Н. р.: пірохлор, баріопірохлор (па­ндаїт), стронціопірохлор, плюм­бо­піро­хлор, церіопірохлор (мариньякіт), танталовміс. уранпірохлор (гатчетоліт), колумбіт і лопарит. Н. р. часто утворюють ком­плексні родовища з танталовими. Залеж­но від співвідношення Nb/Ta і доцільності вилучення танталу родовища поділяють на істотно ніобієві (Nb/Ta>20:1), тантало-ніобієві (Nb/Ta=20:1–5:1). Світ. ресурси ніобію цілком достатні для забезпечення прогнозованих потреб. Більшість ідентифікованих ресурсів ніобію є в пірохлорі карбонатитів. Гол. актив­ні руд­ники з видобування Н. р.: Араса, Каталао-II (обидва складають бл. 92 % від заг.-світ. обсягу) та Пітінґа в Бразилії, Сент-­Оноре в Канаді, Ловозеро у РФ. 2019 світ. підтверджені запаси перевищували 13 млн т, з них у Бразилії – 11 млн т, Канаді – 1,6 млн т. Для збагачення Н. р. застосовують комплексні схеми перероблення, що передбачають гравітацію, флотацію, магніт. й електр. сепарацію, хім. доводження концентратів. Щорічна потреба України у ніобієвих концентратах – 1000–1200 т. Пром. концентрації ніобію виявлені в комплекс. родовищах і рудопроявах у межах Приазов., Центр. та Пн.-Зх. (Волин.) рідкіснометаліч. р-нів УЩ. Розвідано рідкіснометалічно-фосфатні (апа­тит-кальцитові з церофергусонітом) і рідкіснометалічні нефелінові сієніти та метасоматити з піро­хлором, пов’язані з комплек­сами лужних порід. Саме до цього типу належать поклади Мазурів. родовища (смт Донське Волновас. р-ну Донец. обл.), що є потенцій. джерелом ніобію, танталу, нефеліну та польових шпатів. Рідкіснометалічні лужні граніти та метасоматити лужно-граніт. складу представлені переважно у пн.-зх. частині УЩ; знач. ресурс. потенціал мають кори вивітрювання в метасоматитах Сущано-Пержан. зони, де разом з ніобієм містяться рідкісні зем­лі, тантал й ін. метали. Ніобій належить до стратегіч. металів, йо­го використовують у хім. і атом. пром-стях, металургії, елек­тро­ніці, ядер. фізиці, авіабудуванні: як конструкц. матеріали, для виготовлення деталей літал. апаратів, труб та контейнерів для транс­портування й зберігання рідких металів, оболонок для радіоактив. тепловипромінювал. елементів, легув. елементів, конденсаторів, надпровідників, надпровід. Nb–Sn магнітів тощо.

Літ.: Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 1. Металічні корисні копалини. К.; Л., 2005; Мінеральні ресурси України. К., 2018.

С. Б. Шехунова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. Б. Шехунова . Ніобієві руди // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72411 (дата звернення: 18.10.2021)