Новомалоросійська — Енциклопедія Сучасної України

Новомалоросійська

НОВОМАЛОРОСІ́ЙСЬКА – станиця у Виселковському районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться на берегах р. Бейсуг, за 24 км від райцентру. Є адм. центром сільс. поселення, до якого входять станиці Н. (станом на 2010 мешкало 5778 осіб) і Новогражданська (1110). Засн. 1801 (за ін. даними – 1798) переселенцями з Бірюц. пов. Воронез. губ. (серед яких були колишні укр. козаки слобід. Острогоз. полку) як поселення Новомалоросійське. 1827 зведено кам'яну Микол. церкву. Від 1833 – станиця Н. Кавказ. ліній. козац. війська (неофіц. місц. назва – станиця Бірюча), від 1860 – Кубан. обл. і Кубан. козац. війська. 1870–88 – у складі Катеринодар. пов., від 1888 – Кавказ. відділу Кубан. обл. На поч. 20 ст. юрт (громад. землі) станиці складали 33 773 дес. 1901 побудовано цегляну Олександро-Невську церкву. Діяли 2 парафіял. школи (чол. і жін.), двокласне і 4 однокласні міністер. уч-ща. 1934–53 Н. була центром Граждан. р-ну. Від 1937 – у складі Краснодар. краю. Станом на 2020 діють птахофабрика «Виселковський бройлер», підпр-ва «Колос» і «Виселковське», АТ «Агрокомплекс» ім. М. Ткачова. Є 2 муніцип. школи, дитсадок, Будинок культури, б-ка, лікарня, психоневрол. інтернат.

Літ.: Михайлов Н. Т. Ставропольская губерния и Кубанская область: (Обзор городов, сел, станиц и хуторов): Справоч. по Ставроп. епархии. Екатеринодар, 1910; Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вертышева Н. С. Основные администра­тивно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). Краснодар, 1986.

А. М. Авраменко


Покликання на статтю