Новомалин

НОВОМА́ЛИН — село Рівненського (до липня 2020 — Острозького) ра­йону Рівненської області. 2020 Новомалин. сільс. рада (39,67 га; під­порядк. с. Лючин) уві­йшла до складу Остроз. міської обʼ­єд­наної територіал. громади. Н. знаходиться на пд. від­рогах Мізоцького кряжу, у межах Дермансько-Острозького національного природного парку, побл. Новомалин. водо­сховища на р. Свитенька (Збитинка), що за бл. 10 км впадає у Вілію (бас. Дні­пра) в с. Межиріч. Від­стань до Рівного 60 км, до Острога — 12 км, до межі з Хмельн. обл. — бл. 3 км. Пл. села 2,57 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 677 осіб; пере­важно українці. Зна­йдено ашел. кремʼяні вироби ран­нього палеоліту та нео­літ. знаря­д­дя (ур­очище Без­о­дня ІІІ), кістки мамонта та примітивні кремʼяні знаря­д­дя (в карʼєрі під шаром лесу), скарб, що складався з 8-ми кремʼяних призматич. нуклеусів (ур­очище Май­дан), виявлено 2 похова­н­ня культури кулястих амфор (у гробниці з ка­мʼяних плит побл. села; у могилі із плит вапняку під час оранки побл. трактор. бригади), досліджено поселе­н­ня Новомалин І (пізньотрипіл. культури, побл. ферми), Новомалин ІІ (пізньотрипіл. і комарів. культур, побл. місця впаді­н­ня без­імен. річки у Свитеньку), Новомалин ІІІ (комарів. культури, ур­очище Подобанка), багатошар. поселе­н­ня доби бронзи — ран­нього заліза (ур­очище Біля бочки), зі­брано артефакти лінійно-стрічк., тшинец., Луки-Райковец., черняхів. культур, колекцію періоду Київ. Русі та Середньовіч­чя. Новомалин. археол. памʼятки почали описувати у 19 ст., зокрема й В. Антонович; пізніше обстежували В. Конопля, В. Пясецький, О. Бондарчук, О. Гладуненко, О. Романчук та ін. 1393 великий князь Литовський і польс. король Владислав ІІ Яґайло пере­дав цю місцевість у власність князя Льва Свидриґайла. У 1-й пол. 15 ст. в писем. джерелах вперше згадується місц. замок Глухні. За Люблін. унією 1569 навколишні землі від Великого князівства Литовського ві­ді­йшли до Польщі. 1590 Вацлаву Єловичу-Малинському королів. привілеєм до­зволено в його маєтку Глухні заснувати м. Новий Малин, встановити Маґдебур. право та проводити ярмарки. Пізніше поселе­н­ня належало шляхет. родинам Сосновських, Четвертинських, Малинських, Довгялів. Жит. брали участь у пов­ста­н­нях під керівництвом К. Косинського (1591–93) і С. Наливайка (1594–96) та Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 Н. залишився у складі Польщі. За 2-м поділом Польщі 1793 ві­ді­йшов до Рос. імперії. Пізніше утвор. Новомалин. волость, яку ліквідували на поч. 20 ст. Від 1795 — у складі Остроз. пов. Волин. губ. 1861 на місці старого храму збудовано деревʼяну церкву св. Іоан­на Богослова (1955 згоріла; 1991 зведено однойм. православну культ. споруду). Діяла церк.-парафіял. школа. На­прикінці 19 ст. були 82 двори, проживали бл. 500 осіб; 1906 — від­повід­но 145 і 1170. У 1920–39 — знову в складі Польщі: 1921–39 — Волин. воєводства; до 1925 — Остроз., 1925–39 — Здолбунів. пов. 1922 з тих сіл Кунів. волості, що опинилися під польс. владою, утвор. Новомалин. ґміну (1933 її центр пере­несено у с. Межиріч). У між­воєн. період діяли осередки укр. громад. організацій. У вересні 1939 встановлено рад. владу. Від кін. червня 1941 до лютого 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу під­пі­л­ля ОУН–УПА. Встановлено памʼятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. Є Новомалин. лісництво (5733 га) Остроз. лісгоспу. У Н. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок» (від 2017 імені видат. уродженця — польс. скульптора 19 ст. Т.-О. Сосновського); клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Щорічно проводять молодіж. етнофестиваль «Новомалинська Любава». Памʼятка архітектури нац. значе­н­ня — залишки Новомалин. замку (14–19 ст.). Мав регулярне планува­н­ня, 5 наріж. пʼяти­гран. башт зʼ­єд­нували мури, був оточений ровом з водою, до нього потрапляли через міст і вʼїзну браму. Замк. комплекс за­знав руйнувань під час 2-ї світової вій­ни. Збереглися готична каплиця (поч. 19 ст.), кілька старих дерев парку, закладеного у 17–19 ст. Охороняють 2 заказники: гідрол. Збитенський (483 га, від 1990) і орнітол. Збитенський (200 га, від 1993). Серед видат. уродженців — гео­граф А. Мельник, живописець, графік, скульптор, засл. художник України М. Кундель, акторка, засл. арт. УРСР М. Гонта.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю