Новомиколаївка — Енциклопедія Сучасної України

Новомиколаївка

НОВОМИКОЛА́ЇВКА – селище міського типу Кам'ян­ського (до липня 2020 – Верхньо­дніпровського) району Дніпро­пет­ровської області. 2020 Новомикол. селищ. раду (підпорядк. села Братське, Воєводівка, Чепине та Чкаловка) зараховано до Верхньодніпров. громади. Н. знаходиться за 54 км від обл. центру, 12 км від м. Верхньодніпровськ та 3 км від Кам'ян. водосховища. Пл. 5,34 км2. За переписом насел. 2001, проживали 4009 осіб (складає 96,8 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 3927 осіб; переважно українці. Залізнична ст. Верхньодніпровськ. Проходить автомобіл. шлях нац. значення Бориспіль–Маріуполь. Засн. 1917 переселенцями із с. Миколаївка (нині Верхньодніпров. громади). До 1925 – у складі Катерино­слав. губ.; до 1923 – Верхньодніпров. пов. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – у складі Дніпроп. (1923–26 – Катеринослав.) округи; від 1932 – Дніпроп. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 – під нім. окупацією. 1965 засн. племптахорадгосп-репродуктор. Від 1966 – смт. У тому ж році до Н. приєднано с-ще Мануйлівка. Нині функціонують 2 заг.-осв. школи, дитсадок; Будинок культури, б-ка; туберкульозна обл. лікарня, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Серед видат. уродженців – Герой Рад. Союзу Г. Василенко.

І. А. Крамар, Н. А. Креп


Покликання на статтю