Новомихайлівка — Енциклопедія Сучасної України

Новомихайлівка

НОВОМИХА́ЙЛІВКА – село Бердянського (до липня 2020 – Чернігівського) району Запорізької області. 2017 Новомихайлів. сільс. раду зараховано до Черніг. об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться за 18 км від Чернігівки та 25 км від залізнич. ст. Верхній Токмак-І. У її сх. частині бере початок і тече на Зх. через село мала р. Бандурка (притока Токмака, бас. Азовського моря). Пл. 7,3 км2. За переписом насел. 2001, проживали 992 особи; станом на 2019 – 630 осіб; переважно українці. Засн. 1853 на землях Бердян. пов. Таврій. губ. як Н. (на противагу с. Михайлівка Мелітоп. пов., нині смт Запоріз. обл.). Тривалий час належала до Петропавлів. волості. 1861 неподалік переселенці з Київщини заснували с. Новозелене (1958 приєднано до Н.). 1864 було 245 дворів, мешкали 1419 осіб; 1886 – відповідно 326 і 2158. У 1865 освячено Михайлів. церкву. 1867 відкрито школу грамоти. 1907 засн. Новомихайлів. волость. На той час функціонували земська та церк.-парафіял. школи. 1914 – 379 дворів, 3319 жит. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–22 – у складі Запоріз. (до 1921 – Олександрів.), 1922–25 – Катеринослав. губ.; 1921–22 – Великотокмац. пов.; 1923–25 – Бердян., 1925–30 – Мелітоп. округ; 1932–39 – Дніпроп., від 1939 – Запоріз. обл. 1922 працювали 12 вітряних млинів, 2 олійниці, 3 кузні, щотижня відбувалися базари. У тому ж році вихідці із сіл Новозелене та Н. заснували с. Новомиколаївка (нині Молочан. міської громади Пологів. р-ну Запоріз. обл.). 1923 з Петропавлів., Новомихайлів., Новогри­гор’їв., Басанів. і Верб. волостей утвор. Петропавлів. р-н, що 1925 був розформований. Відтоді Новомихайлів. сільс. рада деякий час належала до Великотокмац., а потім кілька десятиліть до 2020 – до Черніг. р-ну. Жит. чинили опір проведенню примус. колективізації. Під час голодомору 1932–33 померли понад 150 осіб. 1934 у Н. засн. Комунарів. МТС. Понад 10 жит. зазнали сталін. репресій. Від 7 жовтня 1941 до 19 вересня 1943 – під нім. окупацією. Є брат. могила, в якій похов. 73 воїни-визволителі. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 950 новомихайлівців, з них 253 загинули. У 20 ст. на новомихайлів. землях також існували с. Новоукраїнка (1929–70), хутори Веселий, Новотроїцький і Першотравневий. За багатьма показниками новомихайлів. с. госп-во було одним із найпродуктивніших у Черніг. р-ні, знач. внесок у його розвиток зробили А. Псьола та П. Удовенко. У Н. – навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; лікувал. амбулаторія. Від 2005 функціонує жін. вокал. ансамбль «Два кольори» (кер. – Т. Полулях та І. Ващенко), якому 2011 присвоєно звання «народний». Серед видат. уродженців – археолог В. Даниленко, вет. лікар В. Чубар; співак, засл. арт. України О. Безсалий; Герой Рад. Союзу І. Мерзляк, контр-адмірал Т. Бут; Герой Соц. Праці, комбайнер В. Воронін.

Літ.: Гринь І. Село на нашій Україні // Колгоспна нива. 1968, 26 верес.; Деркач І. Наша доля – в долі країни: [Сьогодення села Новомихайлівки] // Там само. 1981, 24 груд.; Горобей Л. Промовляє історія: [Селу Новомихайлівка 135 років] // Там само. 1988, 31 берез.; Єременко М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. З., 2006; Його ж. Чим живе Новомихайлівська громада? // Нива. 2017, 8 груд.

Т. І. Самойленко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Т. І. Самойленко . Новомихайлівка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72452 (дата звернення: 25.09.2021)